У Помпеях знайшли еротичну фреску з ілюстрацією античного міфу. ФОТО

Археологи знайшли на розкопках у Помпеях еротичну фреску, на якій зображено Леду та лебедя з давньогрецького міфу, який надихав митців впродовж багатьох століть.

Знайдений витвір ймовірно прикрашав спальню заможного будинку біля центру стародавнього міста, повідомляє українська служба Бі-Бі-Сі.

Місто Помпеї поховав вулканічний попіл після виверження Везувія в I ст. н. е.

 Знайдену фреску планують виставити в музеї. Фото: EPA

Міф розповідає про те, як Зевс перетворився на лебедя і зґвалтував Леду, царицю Спарти. Згідно з класичною міфологією, це призвело до значних наслідків.

 Археолог обережно очищує фреску від вулканічної породи. Фото: EPA

Після статевого акту Леди з лебедем, а потім з її чоловіком царем Тіндареєм, з'явилося два яйця: з них вийшли Єлена, Клітемнестра та близнюки Кастор і Полідевк.

Зваблення Леди лебедем було популярним сюжетом для художників епохи Відродження в Італії у XVI столітті. Цей міф надихав Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Тінторетто та інших митців.

Оригінальні роботи Леонардо та Мікеланджело втрачено, але їхні копії зберігаються в музеях.

 Фреска розміщувалася біля входу до вілли на одній з головних вулиць Помпеїв. Фото: EPA

Міфу про Леду та лебедя також присвятив вірш відомий ірландський поет Вільям Батлер Єйтс.

Нещодавно поблизу фрески з Ледою знайшли еротичну фреску, на якій зображений римський бог родючості Пріап. На малюнку він зважує свій пеніс на вагах.

Проте ця робота збереглася в гіршому стані, ніж зображення Леди.

 Ось так Леду та лебедя зображував італійський митець епохи Відродження Тінторетто. Фото: GETTY IMAGES

За легендою, донька Леди Єлена одружилася з царем Спарти Менелаєм. Коли її викрав син троянского царя Парис, почалася Троянська війна.

 Копія картини Леонардо да Вінчі, на якій зображено Леду та лебедя. Фото: GETTY IMAGES

У Єлени було безліч шанувальників, її вважали найкрасивішою жінкою у Греції.

Ця копія роботи Мікеланджело виставлена в італійському музеї. Фото: GETTY IMAGES 

Легенда про Клітемнестру також надихала митців впродовж багатьох століть. Згідно з міфом, вона вбила царя Мікен Агамнемнона, брата Менелая.

Зевс став римським богом Юпітером, і в Помпеях нерідко знаходять мистецькі роботи з зображенням давньогрецьких міфів.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.