Кропивницька область — так, Січеславська — ні. Результати голосування у Верховній Раді

Верховна Рада України підтримала перейменування Кіровоградської області на Кропивницьку, проте перейменування Дніпропетровської області на Січеславську не відбулося.

Під час пленарного засідання 20 листопада 239 народних депутатів проголосували за постанову про перейменування Кіровоградської області на Кропивницьку, повідомляє "Громадське".

Оскільки для перейменування областей потрібно внести зміни до Конституції України, постанову спрямували в Конституційний суд України.

Одночасно 231 голосом депутати ухвалили законопроект про перейменування Кіровоградського району на Кропивницький район, згідно з чинною назвою обласного центру.

Того ж дня забракло голосів для ухвалення постанови про перейменування Дніпропетровської області на Січеславську. Як передає "Громадське", "за" висловилося лише 207 нардепів із 226 потрібних.

Тепер, щоб перейменувати область, парламентарям необхіно буде внести нову постанову.

Нагадаємо, згідно із законом про засудження нацистського та комуністичного тоталітарних режимів, топоніми на честь комуністичних діячів підлягають перейменуванню.

У травні 2016 року Верховна Рада перейменувала м. Дніпропетровськ на Дніпро, а за два місяці — Кіровоград на Кропивницький. На черзі — перейменування відповідних областей. Проте процедура зміни назв областей складніша, оскільки потребує внесення змін до Конституції України.

У травні 2018 року законопроект про перейменування Кіровоградської області на Кропивницьку зареєстрували у парламенті.

У липні комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Верховної Ради України підтримав пропозицію перейменувати Дніпропетровську область у Січеславську, а Кіровоградську у Кропивницьку.

Інші матеріали за темами ТОПОНІМІКА та ДЕКОМУНІЗАЦІЯ

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.