In memoriam. Помер барон Фальц-Фейн — родич засновника "Асканії-Нової"

У столиці Ліхтенштейну Вадуці на 107-му році життя загинув спортивний діяч, меценат, нащадок засновника заповідника "Асканія-Нова" барон Едуард фон Фальц-Фейн.

За інформацією Vaterland, якого цитує "Новое время", 106-річний підприємець загинув у власному будинку під час пожежі. Вогонь охопив його житло приблизно о 8:45 ранку в суботу, 17 листопада.

Прибулі на місце події пожежники виявили барона мертвим. Причини пожежі на даний момент невідомі.

Барон Едуард Олександр фон Фальц-Фейн був найстарішим жителем Ліхтенштейну. 14 вересня він відсвяткував своє 106-річчя.

Едуард фон Фальц-Фейн народився 14 вересня 1912 року в селі Гаврилівка, що в нинішній Херсонській області. Він — племінник засновника заповідника Асканія-Нова Фрідріха Едуардовича Фальц-Фейна.

Після Жовтневого перевороту 1917 року разом з родичами Едуард фон Фальц-Фейн виїхав до Німеччини, потім оселився у Франції, а потім перебрався в Ліхтенштейн. Він займався спортом (велогонки, бобслей), спортивною журналістикою, а також очолював асоціацію велоспорту в Ліхтенштейні.

В Україні Фальц-Фейн мав численні нагороди: Орден Ярослава Мудрого IV (2012) і V ступенів (2007), орден "За заслуги" І (2002) і ІІ ступенів (1998), Почесну відзнака Президента України (1994), Почесну грамоту Кабінету Міністрів України з пам’ятним знаком (1998).

Ці нагороди Фальц-Фейн отримав за багатолітню благодійну та природоохоронну діяльність, опіку над біосферним заповідником "Асканія-Нова" ім. Ф. Е. Фальц-Фейна, особистий внесок у підвищення міжнародного престижу України тощо.


Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.