АНОНС: На Київщині відкриють барельєф Юрію Отмарштейну

До 100-ліття перебування корпусу Січових Стрільців у м. Боярці відбудеться відкриття барельєфу полковнику Юрію Отмарштейну.

Про це повідомляють на Фейсбук-сторінці "Під Покровом Тризуба".

 Портрет Юрія Отмарштейна

Автор портрету — Артур Орльонов на замовлення Благодійного фонду "Героїка"

19 листопада 1918 року до Боярки увійшов Перший підрозділ Січових Стрільців під командуванням Івана Андруха, а вже 20-го листопада полковник Юрій Отмарштейн провів парад українських військ у місті (а це приблизно 5000 осіб кадрових військових).

Зцієї нагоди організатори запланували наступну програму на 18 листопада:

13:00 на станції "Боярка" відкриття барельєфу Юрію Отмарштейну за участі реконструкторів ВІК "Повстанець".

16:00 презентація фільму та книги "Позивний Бандерас" за участі знімальної групи та авторів у Боярському будинку культури.

"Ці дві події об'єднанні не лише спільною датою та містом, але й ланцюгом нашої історії, що пов'язує покоління борців за волю та цілісність України. Як 100 років тому, так і сьогодні триває війна зі східним ворогом – Росією.

Сьогодні ми маємо створити захисну фортецю з нашої історії, мови, культури та традицій. Тому не втомлюємося у Боярці розкривати маловідомі сторінки нашого минулого, розповідати про героїв та героїнь, які віддано служили українській ідеї і продовжують це робити" - відзначають організатори заходів.

Час: 18 листопада, неділя, 13:00, 16.00

Місце: Залізнична станція "Боярка", Боярський будинок культури.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.