Спецпроект

«Де б ти не був – вшануй!». ВІДЕО до роковин Голодомору

Український інститут національної пам’яті та Міністерство інформаційної політики у відео закликали 24 листопада вшанувати пам'ять жертв Голодомору.

У кремлівській в'язниці, шкільному класі, в лікарняній палаті, на футбольному полі, у майстерні взуття чи за кермом автівки – де би ти не був 24 листопада о 16:00 – вшануй пам’ять убитих Голодомором 1932–1933 років.

 

Саме такий посил має соціальний відеоролик, знятий Young&Hungry Production за підтримки Міністерства інформаційної політики та за участі Українського інституту національної пам’яті і Центру досліджень визвольного руху.

Це перше відео із серії, яке розроблене спеціально до 85-тих роковин Голодомору. Усі ці ролики об’єднує символічне гасло "Ми пам’ятаємо! Ми сильні!".

Як пояснює автор ідеї і сценарист відеороботи Омелян Ощудляк: "Важливо підтримувати традицію пам'яті і тому основне завдання цього ролика – показати модель поведінки, як кожен може долучитися до вшанування пам’яті жертв Голодомору. Ми хочемо, щоб люди подумали: "О, до речі, а ми ж теж так можемо робити!".

Завантажити відеоролик у високій якості можна за посиланням

Державний секретар Міністерства інформаційної політики України Артем Біденко коментує: "У цьому ролику ми бачимо різних людей, кожен із яких долучається до вшанування пам’яті жертв цього страшного злочину: українського політв’язня в російській тюрмі, який витесує свічку на стіні в’язниці, патрульну поліцію, яка зупиняється і віддає шану загиблим, футбольне поле, де перед матчем оголошують хвилину мовчання, школярів, які тримають лампадки.

Це об’єднавчі образи, які підкреслюють важливість вшанування. Особливо сьогодні, у наших воєнних реаліях".

Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович нагадує що 24 листопада о 16:00 пройде загальнонаціональна хвилина мовчання, після якої українці вдома та по всьому світу запалюватимуть свічки пам'яті у себе на вікнах чи біля меморіалів Голодомору, чи де б вони не були.

"Ми пам’ятаємо жах 1932-1933-го і достатньо сильні, щоб захищати свою незалежність із зброєю в руках. Тому гасло цьогорічної інформаційної кампанії до 85 роковин Голодомору "Ми пам’ятаємо! Ми сильні!", а серед її візуальних образів український солдат на тлі меморіалу пам’яті жертв геноциду та свіча-куля" – пояснює історик Володимир В'ятрович.

Нагадуємо, що 24 листопада в Україні жалобний день, коли вшановуватиметься пам’ять жертв Голодомору. Цього дня телерадіоорганізації усіх форм власності вносять зміни до сіток мовлення програм і передач, утримуються від трансляції розважального контенту та нагадують про День пам’яті жертв Голодомору.

 

Український інститут національної пам’яті закликає медіа розмістити символ пам'яті – свічку або знак Голодомору – в ефірах, на сайтах та на шпальтах видань.

Завантажити соціальну рекламу до 85-тих роковин, розроблену Українським інститутом національної пам’яті можна за посиланнями: для друку і для соціальних мереж.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.