Спецпроект

«Де б ти не був – вшануй!». ВІДЕО до роковин Голодомору

Український інститут національної пам’яті та Міністерство інформаційної політики у відео закликали 24 листопада вшанувати пам'ять жертв Голодомору.

У кремлівській в'язниці, шкільному класі, в лікарняній палаті, на футбольному полі, у майстерні взуття чи за кермом автівки – де би ти не був 24 листопада о 16:00 – вшануй пам’ять убитих Голодомором 1932–1933 років.

 

Саме такий посил має соціальний відеоролик, знятий Young&Hungry Production за підтримки Міністерства інформаційної політики та за участі Українського інституту національної пам’яті і Центру досліджень визвольного руху.

Це перше відео із серії, яке розроблене спеціально до 85-тих роковин Голодомору. Усі ці ролики об’єднує символічне гасло "Ми пам’ятаємо! Ми сильні!".

Як пояснює автор ідеї і сценарист відеороботи Омелян Ощудляк: "Важливо підтримувати традицію пам'яті і тому основне завдання цього ролика – показати модель поведінки, як кожен може долучитися до вшанування пам’яті жертв Голодомору. Ми хочемо, щоб люди подумали: "О, до речі, а ми ж теж так можемо робити!".

Завантажити відеоролик у високій якості можна за посиланням

Державний секретар Міністерства інформаційної політики України Артем Біденко коментує: "У цьому ролику ми бачимо різних людей, кожен із яких долучається до вшанування пам’яті жертв цього страшного злочину: українського політв’язня в російській тюрмі, який витесує свічку на стіні в’язниці, патрульну поліцію, яка зупиняється і віддає шану загиблим, футбольне поле, де перед матчем оголошують хвилину мовчання, школярів, які тримають лампадки.

Це об’єднавчі образи, які підкреслюють важливість вшанування. Особливо сьогодні, у наших воєнних реаліях".

Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович нагадує що 24 листопада о 16:00 пройде загальнонаціональна хвилина мовчання, після якої українці вдома та по всьому світу запалюватимуть свічки пам'яті у себе на вікнах чи біля меморіалів Голодомору, чи де б вони не були.

"Ми пам’ятаємо жах 1932-1933-го і достатньо сильні, щоб захищати свою незалежність із зброєю в руках. Тому гасло цьогорічної інформаційної кампанії до 85 роковин Голодомору "Ми пам’ятаємо! Ми сильні!", а серед її візуальних образів український солдат на тлі меморіалу пам’яті жертв геноциду та свіча-куля" – пояснює історик Володимир В'ятрович.

Нагадуємо, що 24 листопада в Україні жалобний день, коли вшановуватиметься пам’ять жертв Голодомору. Цього дня телерадіоорганізації усіх форм власності вносять зміни до сіток мовлення програм і передач, утримуються від трансляції розважального контенту та нагадують про День пам’яті жертв Голодомору.

 

Український інститут національної пам’яті закликає медіа розмістити символ пам'яті – свічку або знак Голодомору – в ефірах, на сайтах та на шпальтах видань.

Завантажити соціальну рекламу до 85-тих роковин, розроблену Українським інститутом національної пам’яті можна за посиланнями: для друку і для соціальних мереж.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.