Спецпроект

АНОНС: Лекція "На перехресті осмислення Голодомору"

У питанні змістовного навантаження терміну "Голодомор-геноцид", одностайності немає. Існує найменше три бачення цієї дефініції, у яких різняться погляди на хронологію та сукупність дій комуністичної влади, що підпадають під визначення "геноцид". Що це за бачення?

Про це повідомляє Likбез. Історичний Фронт.

 

Голодомор – одна з найбільш досліджених тем в історії України, їй присвячено десятки тисяч праць. Дослідники вже з’ясували обставини, висловили обґрунтовані пояснення причин та проаналізували наслідки цього злочину комуністичного режиму. Однак осмислення Голодомору далеке від свого завершення.

Наразі існує чимало дискусійних питань, а також різного роду міфів чи просто неточностей, які є частиною публічної розповіді про Голодомор. Увага лектора і, відповідно, тематика дискусії, буде зосереджена навколо трьох характерних проблем сучасного публічного дискурсу про Голодомор, які потребують уваги та вирішення:

Термінологія

Верифікація

Деполітизація

Зокрема, в українському суспільстві досягнуто консенсусу у принциповій оцінці Голодомору як геноциду Українського народу. Однак в питанні змістовного навантаження терміну "Голодомор-геноцид", одностайності немає. Існує найменше три бачення цієї дефініції, у яких різняться погляди на хронологію та сукупність дій комуністичної влади, що підпадають під визначення "геноцид".

Що це за бачення? Які аргументи на користь кожного із них? Що таке верифікація і навіщо вона потрібна? В чому проявляється і якою є шкода від політизації проблеми? На ці та інші питання можна почути відповідь і подискутувати на лекції Геннадій Єфіменко, к.і.н., старшого наукового співробітника Інституту історії України НАН України.

Захід відбудеться в рамках проекту "LIKБЕЗ. Уроки історії"

Час: 17 листопада, субота, 14.00

Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2, 4 поверх.

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.