АНОНС: Лекція: ЗУНР у контексті антибільшовицької боротьби 1918–1923 рр.

З нагоди сторіччя із дня проголошення ЗУНР у Львові відбудеться відкрита лекція кандидатки історичних наук Ганни Тички на тему: "Аntemurale: ЗУНР у контексті антибільшовицької боротьби 1918–1923рр".

Про це повідомляє прес-служба Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького".

 

Дослідниця ознайомить із створенням та діяльністю ЗУНР у контексті міжнародних подій 1918–1923 рр. та роллю української республіки в антибільшовицькому протистоянні.

Історикиня розповість історію ідеї "форпосту Європи" та її актуалізацію в період польсько-української війни. Окрему увагу буде звернуто на поляризацію суспільної думки, зокрема про відмінності між польськими та українськими уявленнями про приналежність Галичини у контексті боротьби проти більшовицької загрози.

Ганна-Меланія Тичка проаналізує державницькі концепції Степана Томашівського та його бачення української галицької держави як "форпосту Європи проти східних варварів".

Довідково. Ганна-Меланія Тичка закінчила історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. У 2018 р. здобула науковий ступінь кандидата історичних наук, є авторкою наукових публікацій з історії ХХ століття.

Час: 16 листопада, п’ятниця, 16.00

Місце: Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького", вул. Степана Бандери, 1 (вхід із вул. К. Брюллова)

Вхід до музею та на захід – вільний!

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.