Спецпроект

АНОНС: Прес-Конференція «Як Україна і світ відзначають 85-і роковини Голодомору»

Цьогоріч – 85-ті роковини Голодомору – Україна і світ вшановують пам’ять мільйонів жертв геноциду 1932-1933 років.

Із 1 вересня 2018-го по всьому світу стартувала кампанія, яка має на меті поширення інформації про трагедію українського народу та визнання світовою спільнотою Голодомору актом геноциду – інформує УІНП.

 

Про події в рамках міжнародної акції "Запали свічку пам’яті", гасла та візуальні матеріали цьогорічної інформаційної кампанії, Міжнародний форум "Україна пам’ятає, світ визнає", меморіальне засідання Верховної ради України та інші заходи, що відбуватимуться в Україні та світі до вшанування 85-тих роковин розкажуть спікери:

Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті.

Микола Княжицький, народний депутат, Голова Комітету з питань культури і духовності.

Артем Біденко, Державний секретар Міністерства інформаційної політики України.

Лариса Дір, начальник Управління з питань закордонного українства та гуманітарного співробітництва МЗС

Сергій Касянчук, директор представництва Світового Конґресу Українців.

Час: 13 листопада, вівторок, 13:00

Місце: Укрінформ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16, м. Київ

Нагадуємо, що цього року День пам’яті жертв Голодомору припадає на 24 листопада. Офіційні державні заходи відбудуться о 14.30 біля Національного музею "Меморіал жертв Голодомору". О 16.00 після загальнонаціональної хвилини мовчання розпочнеться Всеукраїнська акція "Запали свічку пам'яті".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.