Спецпроект

АНОНС: У Київі відкриється виставка «ҐАРЕТ ДЖОНС. ЩОДЕННИК»

Виставка присвячена постаті видатного британського журналіста, який першим розповів світові правду про Голодомор 1932-33 років в Україні.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

Відвідувачі виставки матимуть можливість зануритися у світ 30-х років ХХ століття, дізнатися, за яких умов Ґарет Джонс робив свої журналістські розслідування, з якими перепонами і брехнею стикався під час роботи, яким силам йому довелося протистояти.

Виставка, організована компаніями FILM.UA Group, Kinorob та AMUSEUM за підтримки Українського інституту національної пам’яті та Українського культурного фонду, стане першим кроком у реалізації масштабного соціально-просвітницького проекту компанії FILM.UA Group, метою якого є популяризація персони Ґарета Джонса в Україні та світі.

Довідково. Ґарет Джонс – британській журналіст, який, ризикуючи життям, тричі відвідав радянську Україну в найважчий період її історії. У 1930-1933 роках він побачив голод власними очима і, не вагаючись, голосно розповів про це світу.

Однак світ промовчав, політики Заходу не бажали чути незручну їм історію, а поважні медіа не підтримали журналіста в його боротьбі за правду, продовжуючи публікувати альтернативні новини, народжені у Москві.

Проте посіяне Ґаретом зерно все ж таки проросло та похитнуло рух тоталітарної машини. Журналістські розслідування Ґарета згодом стали підґрунтям для написання алегоричного роману "Колгосп тварин" Джорджа Орвелла.

"Ідея масштабного проекту, метою якого є популяризація імені Ґарета Джонса та його вкладу в розповсюдження світом правди про Голодомор 1932-33 років в Україні, а також сприяння визнанню Голодомору геноцидом українського народу, у нас народилася під час роботи над історичним трилером "Ґарет Джонс" режисерки Аґнєшки Голланд, що створюється спільними зусиллями Польщі, України та Великобританії, - розповідає продюсер стрічки Єгор Олесов.

Час: виставка пройде з 20 листопада до 10 грудня.

Місце: столична галерея "Лавра", вул. Лаврська, 1.

Нагадуємо, цього року Україна та світ відзначає 85-ті роковини Голодомору. День пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 рр. у 2018 році припадає на 24 листопада. Цього дня передбачається проведення громадської акції "Запали свічку". О 16:00 пам’ять жертв геноциду українського народу вшанують хвилиною мовчання.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.