Невідомі потрощили надгробки на могилах українців у Польщі. ФОТО

На кладовищі у селі Фредрополь в Підкарпатському воєводстві Польщі знищено два надгробні пам’ятники на могилах українців.

Газета Об'єднання українців у Польщі "Наше слово" припускає, що знищення відбулося до Дня всіх Святих, коли жителі Польщі відвідують могили своїх близьких.

"Коли 1 листопада на кладовище у Фредрополі приїхали українці з Перемишля, щоб запалити лампадки на могилах, побачили, що деякі пам’ятники знищені", – говорить Марія Туцька, голова перемиського відділу ОУП.

 Фото: перемиський відділ Об’єднання українців у Польщі

Невідомі знищили могилу о. Івана Гнатищака. Священик до Другої світової війни був парохом греко-католицької парафії в селі Корманичі (3 км на південний схід від Фредрополя). Зловмисники перевернули елемент пам’ятника з прізвищем священика. На другій могилі, у якій похоронена Клавдія Гумецька, зірвано частину надгробка.

  Фото: перемиський відділ Об’єднання українців у Польщі

Село Фредрополь розташовується в Перемиському повіті. У 1921 році воно нараховувало 52 хати та 302 мешканці, з них 269 українців та 23 поляків. У 1947 році під час акції "Вісла" 395 мешканців села були депортовані на західні землі Польщі.

Сьогодні матеріальними слідами, які підтверджують українське минуле села, є могили на цвинтарі з українськими прізвищами та дерев’яна греко-католицька церква, побудована в 1860 році (на сьогодні це римо-католицька святиня).

ОУП заявило про намір подати заяву до прокуратури в цій справі.

Нагадаємо, що від 2014 року на території південно-східної Польщі відбулися акти вандалізму та руйнувань кільканадцяти українських пам’ятників, зокрема у Вербиці, на горі Монастир біля Верхрати, у Верхраті, Радружі, Пикуличах, Молодичі, Грушовичах.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.