Невідомі потрощили надгробки на могилах українців у Польщі. ФОТО

На кладовищі у селі Фредрополь в Підкарпатському воєводстві Польщі знищено два надгробні пам’ятники на могилах українців.

Газета Об'єднання українців у Польщі "Наше слово" припускає, що знищення відбулося до Дня всіх Святих, коли жителі Польщі відвідують могили своїх близьких.

"Коли 1 листопада на кладовище у Фредрополі приїхали українці з Перемишля, щоб запалити лампадки на могилах, побачили, що деякі пам’ятники знищені", – говорить Марія Туцька, голова перемиського відділу ОУП.

 Фото: перемиський відділ Об’єднання українців у Польщі

Невідомі знищили могилу о. Івана Гнатищака. Священик до Другої світової війни був парохом греко-католицької парафії в селі Корманичі (3 км на південний схід від Фредрополя). Зловмисники перевернули елемент пам’ятника з прізвищем священика. На другій могилі, у якій похоронена Клавдія Гумецька, зірвано частину надгробка.

  Фото: перемиський відділ Об’єднання українців у Польщі

Село Фредрополь розташовується в Перемиському повіті. У 1921 році воно нараховувало 52 хати та 302 мешканці, з них 269 українців та 23 поляків. У 1947 році під час акції "Вісла" 395 мешканців села були депортовані на західні землі Польщі.

Сьогодні матеріальними слідами, які підтверджують українське минуле села, є могили на цвинтарі з українськими прізвищами та дерев’яна греко-католицька церква, побудована в 1860 році (на сьогодні це римо-католицька святиня).

ОУП заявило про намір подати заяву до прокуратури в цій справі.

Нагадаємо, що від 2014 року на території південно-східної Польщі відбулися акти вандалізму та руйнувань кільканадцяти українських пам’ятників, зокрема у Вербиці, на горі Монастир біля Верхрати, у Верхраті, Радружі, Пикуличах, Молодичі, Грушовичах.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.