Спецпроект

У День пам’яті жертв комунізму Трамп першими згадав українців

"Сьогодні ми згадуємо всіх, кого комуністичні репресивні режими позбавили великих благ життя, свободи та пошуку щастя", — ідеться в посланні президента США Дональда Трампа з нагоди Національного дня пам’яті жертв комунізму 7 листопада.

Текст звернення опублікував офіційний сайт Білого дому.

Американський президент нагадав, що з часів більшовицької революції 1917 року наслідками тиранічної комуністичної ідеології були страждання, репресії та смерть.

За його словами, підпорядкування комуністами вроджених прав індивіда гаданому добробуту всіх вилилося в позбавлення свободи віросповідань, приватної власності, свободи слова і, дуже часто, — життя.

"Ці жахи включають цілеспрямовано заморених голодом українців, репресованих під час Великого терору росіян, убитих на "полях смерті" камбоджійців та мешканців Берліна, по яких стріляли під час спроб тікати на волю [у Західний Берлін — ІП]", — написав Дональд Трамп.

Президент висловив переконання, що жертви цих та багатьох інших злочинів є мовчазними свідками незаперечного факту, що комунізм та прагнення до нього завжди нестимуть руїну для людського духу та процвітання людства.

"Ми оплакуємо нестерпні втрати, які під комуністичною владою і повторюємо нашу обітницю продовжувати боротьбу за справу свободи та можливостей для всіх", — запевнив президент Сполучених Штатів.

Як відомо, 7 листопада (25 жовтня за старим стилем) 1917 року російські більшовики на чолі з Володимиром Леніним здійснили збройний переворот у столиці Російської імперії Петрограді, який увійшов в історію як Жовтнева революція, і заснували перший у світі комуністичний режим.

У 100-ту річницю перевороту у 2017 році президент США Дональд Трамп  оголосив 7 листопада Нацоінальним днем пам'яті жертв комунізму

Читайте також:

Капустиння та кочан Жовтневого перевороту у Росії

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.