Спецпроект

АНОНС: "Меморіал жертв Голодомору" проведе зустріч зі свідком Голодомору Ільком Корунцем

8 листопада Національний музей "Меморіал жертв Голодомору" запрошує всіх охочих на зустріч зі свідком Голодомору Ільком Корунцем – видатним мовознавцем, перекладачем, літературним критиком, професором кафедри англійської філології і перекладу Київського національного лінгвістичного університету.

Голодомор Ілько Вакулович пережив на Черкащині. Через геноцид він втратив двох сестер і брата, не мав дитинства, бо швидко подорослішав, коли в житті його родини з’явилися сльози, біль, голод і смерть:

"Я був під бомбами. Я переніс страшенні злигодні під час Другої світової війни. Але! Мені найстрашніше, що згадую, то це мої 12 років і Голодомор!".

 

Усе своє життя професор Корунець перекладає з англійської, німецької та італійської мов: твори Джеймса Фенімора Купера, Артюра Рембо, Оскара Уайльда, Джанні Родарі та інших. Він був активним учасником руху шістдесятників проти зросійщення української мови.

Зустріч відбудеться в рамках проекту "Усна історія Голодомору".

8 листопада, четвер, 14.00

Місце: Національний музей "Меморіал жертв Голодомору" (Київ, вул. Лаврська, 3).

Організатор: Національний музей "Меморіал жертв Голодомору"

Вхід вільний.

Контакти: (044)254-45-12, 050-250-44-73  memoholod@ukr.net, memoholodpress@gmail.com.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.