Президент привітав українців із 75-літтям перемоги в битві за Київ

Президент України Петро Порошенко назвав вигнання нацистів із Києва 6 листопада 1943 року історичною перемогою у "вікопомній битві за Київ".

"Сьогодні ми доземно вклоняємося світлій пам’яті тих, хто поліг за нашу свободу, сердечно вшановуємо легендарних звитяжців Другої світової війни, вкотре усвідомлюємо, що любов до рідної землі та всенародна єдність роблять нас нездоланними", — ідеться в привітанні, опублікованому на офіційному сайті Президента України.

"Звільнивши місто від ворога, ви вдихнули в нього нове життя, спільними зусиллями відродили споконвічну велич нашої золотоверхої столиці, зберегли й примножили її культурну та духовну спадщину", — звернувся президент до ветеранів Другої світової війни.

Порошенко подякував усім мешканцям столиці, які разом із іншими українцями безстрашно відстоювали доленосний вибір нашого народу у тривожний час Революції Гідності, і всім тим, хто нині зі зброєю в руках боронить незалежність країни від агресора.

Як повідомлялося, Петро Порошенко відкрив меморіальну дошку на будівлі колишньої дипломатичної місії УНР у Стамбулі в 1919—1922 роках.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.