Реконструкція по-узбецьки: знесли пам’ятку XII століття і збудували неякісну копію. ФОТО

Унікальну пам’ятку середньовічної архітектури мавзолей Шамунабі в автономній республіці Каракалпакстан в Узбекистані "оновили" в ході "реставрації". Оригінальну споруду просто знесли, а на її місці збудвали збудували нову.

Про це повідомляють "Новости Узбекистана".

У місцевих ЗМІ про руйнацію історичної пам'ятки заговорили після того, як Telegram-канал Insider.uz опублікував фото новобудови з коментарем: "Хлопці й дівчата, немає слів. Це Шамунабі, древній мавзолей. У Нукусі. Знесли давні куполи і збудували "прокуратуру"… Кінець світу…" ("прокуратурою" в Узбекистані називають стандартні сучасні урядові будівлі – ІП).

 

Мавзолей Шамунабі зруйнували повністю влітку 2017 року, а на його місці звели нову споруду.

"Це був дивоижний маволей XII століття. Археологи виявили його в 1964 році під час розкопок у передмісті Нукуса в некрополі Міздахан. Споруда виконана в унікальній формі – із сімома куполами і сімома віконними прорізами, кожен із яких орієнтований на Мекку. Гробниці нагадували осуарії, ворота були схожі на двері юрти, а мехраб виконаний у формі лотоса. Пам’ятник дивовижно поєднував у собі чотири великі культури, чотири релігії – християнство, іслам, буддизм і зороастризм. Це була тонка філософія, символ толерантності, послання нащадкам", – розповідає археолог, кандидат історичних наук Октябр Доспанов.

 

Доспанов розповів, що історія з реставрацією почалася того року. Коли люди зрозуміли, що жодної реставрації не буде, було вже пізно.

"Коли ми зрозуміли, що буде знесення мавзолею, намагалися перешкодити, але нам показали цілу папку документів з усіма дощволами на таку "реставрацію", — говорить історик.

За свідченнями місцевих істориків і гідів, пам’ятка була в дуже доброму стані. Старими були тільки кілька куполів, які власне й потребували реставрації. Мавзолей було збудовано із паленої цегли, який могла би простояти ще тисячу років.

Фахівці вважають, що нова споруда за міцністю суттєво поступаєтсья старій.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.