Найвищу статую у світі встановили на честь "архітектора незалежної Індії"

Найвищу статую у світі офіційно відкрив прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді 31 жовтня. Розроблена у співробітництві з Michael Graves Architecture & Design, Статуя єдності досягає 182 м в висоту, що майже в два рази перевищує висоту американської Статуї свободи.

У самому монументі відображено образ Сардара Пателя, державного й політичного діяча Індійського національного конгресу, який доклав великих зусиль для збереження цілісності республіки. Пателя, який помер в 1950 році, називають "архітектором незалежної Індії", передає сайт HIS.

 Усі фото: his.ua
 

Статую було встановлено недалеко від міста Навагам у штаті Гуджарат. На реалізацію проекту владі та архітекторам знадобилося близько п'яти років.

Конструкція монумента складається з двох композитних бетонних циліндричних конусів, оточених сталевою рамою. На цій рамі тримається зовнішнє облицювання монумента. Оглядова галерея, що стала частиною об'єкта, відкриває вид на дамбу гідроелектростанції Сардар Саровар і прилеглі гірські хребти.

 

Крім оглядової галереї, що знаходиться на висоті 152 м, до монументу примикає комплекс з центром для відвідувачів і садом. Архітектори з Michael Graves Architecture & Design розробили мережу доріг, що з'єднують монумент з місцевими поселеннями.  

ДОВІДКА:

Валлабхаї Патель (1875—1950) — індійський політичний і держвний діяч, адвокат, борець за незлаженість Індії. Послідновник Махатми Ганді, один із лідерів партії Індійський національний конгрес. Перший міністр закордонних справ та заступник прем’єр-міністра незалежної Індії (1947—1950).

Доклав зусиль для того, щоб усі індійські штати, які перебували під владою Великої Британії, ввійшли в новостворену Індійську республіку. Співавтор конституції держави.

Під час індо-пакистанської війни 1947 року фактично виконував обов’язки головнокомандувача армії. За свої заслуги отримав від народу Індії почесне прізвисько "Сардар" ("Вождь").

Нагадуємо, Президент України відкрив меморіальну дошку на будівлі колишньої дипломатичної місії УНР у Стамбулі в 1919-1922 роках

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.