Посібник «Архіви КҐБ для медіа» презентували у Львові

У книжці розповідається, з чого потрібно розпочинати архівний пошук, як читати документи Комітету державної безпеки часів СРСР, зокрема різновиди справ, типові фальсифікації, як архівні документи можуть долати «фейки», дезінформацію та пропаганду.

Центр досліджень визвольного руху презентував посібник "Архіви КҐБ для медіа" у Львові в музеї "Тюрма на Лонцького" - повідомляє Радіо Свобода.

 

"Ми вирішили полегшити роботу і собі, і журналістам, щоб підготувати такий посібник, щоб вони могли розуміти, що зберігається в архівах, що правда, а що, можливо, якась напівправда, чи створювалось чекістами, щоб спровокувати якісь дії, чи сфальсифікувати якісь моменти в українській історії.

Часто інформацію і документи використовують у гібридній війні, яку веде Росія проти України, а це дублювання, продовження міфів і стереотипів із часів СРСР", – каже директор Архіву Служби безпеки України Андрій Когут.

Автори книжки радять, що архівно-слідчі справи потрібно читати критично, адже в них є навмисні перекручування, бо рукописний і машинописний варіанти протоколу допиту іноді суттєво різняться між собою змістом, протоколи можуть бути по-різному датовані.

 Руслан Забілий - консультант видання, Володимир Бірчак та Андрій Когут - співавтори

Фото: ЦДВР

"Архіви КГБ у регіонах і Києві зберігають багато інформації. Це відомості від звичайної родинної історії до даних про героїв, праведників, вбивць. Є багато вигадок і перекручувань, бо це інформація, яку збирала радянська спецслужба, у 95% вона збирала цю інформацію, щоб комусь зашкодити, когось засудити, розстріляти.

Будь-яка інтимна інформація про людей проходила через сито спецслужб і видавалася у деформованому вигляді, і це важливо розуміти", – наголосив співавтор книжки, історик Володимир Бірчак.

 Фото: ЦДВР

За його словами, "було, що родичі розчаровувались, коли прочитали слідчу справу на дідуся і виявляли неприємні речі".

"Можливо, так подали чекісти, а можливо, він таким і виявився. Некритичний підхід до документів, коли дослідники беруть лише слідчу справу і видають це як факт", – каже Бірчак.

 Фото: ЦДВР

Як зазналили автори, в архіві СБУ є документи радянських спецслужб, які в Росії вважаються державною таємницею. Ці справи відкривають і виставляють у вільний доступ в інтернеті.

Посібник виданий у межах проекту "Deconstruction. Архіви КҐБ для медіа" завдяки підтримці Посольства Чеської Республіки в Україні, програми Transition, а також Міжнародного Вишеградського фонду спільно з Міністерством закордонних справ Королівства Нідерландів.

Нагадуємо, що в рамках реформи декомунізації, Україна надає вільний для кожного доступ до документів колишньої радянської спецслужби — ЧК-НКВД-КҐБ. Звернутися до архіву можна особисто або написати електронного листа. Це право передбачено Законом України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років". Для детального ознайомлення з рекомендаціями щодо пошуку та відповідями на поширені питання рекомендуємо порадник як шукати в архівах "Право на правду".

Про те як прочитувати та працювати з історичними документами комуністичних спецслужб можна ознайомитися у посібнику "Архіви КҐБ для медіа".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.