Товариство "Меморіал" відкрило пам’ятник з іменам жертв і виконавців комуністичних репресій

27 жовтня в Москві відкрили Стіну пам’яті на місці масового захоронення жертв розстрілів НКВД СРСР — спецоб’єкті "Комунарка". Виявилося, на інформаційних таблицях поруч з іменами розстріляних вибито також імена їхніх катів, які згодом потрапили під репресії.

Цей пам’ятник за проектом Петра Пастернака споруджено зусиллями Міжнародного товариства "Меморіал" і парафії Храму свв. Новомучеників і Сповідників Російських у Комунарці, а благословення надав патріарх Московський Кирило, повідомляє сайт Міжнародного "Меморіалу".

Меморіал являє собою стенди зі списками імен людей, репресованих НКВД у часи Великого терору 1937—1938 років і захоронених у "Комунарці".

 Фото: bessmertnybarak.ru

Керівники просвітницького проекту "Безсмертний барак", який збирає інформацію про репресії комуністичного режиму, помітили, що у цих списках є й службовці НКВД — виконавці терору, які згодом самі з катів перетворилися на жертв.

"Безсмертний барак" нарахував 55 працівників держбезпеки — безпосередніх виконавців репресій. Зокрема серед них — народний комісар внутрішніх справ СРСР Генріх Ягода (липень 1934 — вересень 1938) і керівник НКВД УРСР Ізраїль Леплевський (червень 1937 — січень 1938).

Фото: bessmertnybarak.ru 

"Ми перелічили тільки тих, чи злочини проти людяності доведені часом. Вони не реабілітовані. Нам стали писати родичі репресованих, вони обурювалися, что імена їхніх рідних в одному списку з катами", — пишуть на сайті проекту.

У відповідь на критику товариство "Меморіал" опублікувало на сторінці у "Фейсбуці" відповідь, у якій назвало Стіну пам’яті не меморіалом, а могильною плитою з інформаційно-довідковою метою про всіх без винятку захоронених:

"Було би зручніше й приємніше, якби окремо були захоронені симпатичні люди, а окремо — злочинці. Але устрій системи радянського терору був такий, що заарештованим і розстріляним міг бути будь-хто, і хороший, і поганий, і поховані вони в одній землі; що не знімає персональної відповідальності кожно за скоєне за життя… Нинішня стіна — це не пам’ятник і не меморіал, не йдеться про реабілітацію чи канонізацію, йдеться про перелік імен похованих на розстрільному полігоні Комунарка".

"Безсмерний барак" назвав таке пояснення маніпуляцією і закликав читачів до боротьби за зміну меморіалу.

"Ми вимагаємо, щоб прізвища катів прибрали з пам’ятника. Стіну потрібно переробити. Якомога ближчим часом потрібно виготовити окрему інформаційну дошку з прізвищами тих, хто осбисто здійснював репресії. Кати не повинні бути пом’януті на одному пам’ятнику з жертвами", — заявили учасники проекту "Безсмерний барак".

ДОВІДКА:

Спецоб’єкт НКВД "Комунарка" організували на місці дачі наркома внутрішніх справ СРСР Ягоди після його арешту. З 2 вересня 1937 року по 24 листопада 1941-го тут захоронили 6609 осіб, розстріляних у ході сталінських репресій.

До самого кінця СРСР у 1991 році "Комунарка" залишалася охоронюваним спецоб’єктом органів держбезпеки.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.