АНОНС: Лекція «Українські національні символи: походження, історія, міфи»

У Львові відомий історик прочитає лекцію про історію українського герба приурочену 100-річчю проголошенню ЗУНР.

Про це повідомляє Український Католицький Університет.

 

100 років назад була проголошена Західно-Українська Народна Республіка, яка дала початок об’єднанню українських земель в єдину соборну державу, що було проголошено Актом Злуки 22 січня 1919 р. у Києві.

На початку 1918 року синьо-жовтий прапор та Тризуб були офіційно прийняті Центральною Радою державними символами Української Народної Республіки. Серед можливих претендентів на загальноукраїнський знак був і Руський Лев, який зрештою в листопаді того ж року став гербом ЗУНР, однак після Акту Злуки поступився місцем Тризубу й на Західній Україні.

Ці символи мають давні традиції та складну історію, переплетену з різними сучасними міфами. Вони були заборонені за радянської епохи, але відновлені 1992 року як державні символи нової незалежної України.

Лектор: Андрій Гречило – доктор історичних наук, голова Українського геральдичного товариства. Найновіша книга Андрія Гречила (у співавторстві з Богданом Завітієм) "Наш Герб. Українські символи від княжих часів до сьогодення" була визнана кращою книгою Форуму Видавців 2018 та стала володарем гран-прі Book Forum Best Book Award.

На лекцію запрошуються студенти, викладачі, науковці та всі, кому небайдужа наша історія та розвиток української держави.

Час: 1 листопада, четвер, 16.00

Місце: Паркова аудиторія, Центр Шептицького, вул. Стрийська, 29, м. Львів

Реєстрація

Вхід вільний.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.