АНОНС: Лекція «Українські національні символи: походження, історія, міфи»

У Львові відомий історик прочитає лекцію про історію українського герба приурочену 100-річчю проголошенню ЗУНР.

Про це повідомляє Український Католицький Університет.

 

100 років назад була проголошена Західно-Українська Народна Республіка, яка дала початок об’єднанню українських земель в єдину соборну державу, що було проголошено Актом Злуки 22 січня 1919 р. у Києві.

На початку 1918 року синьо-жовтий прапор та Тризуб були офіційно прийняті Центральною Радою державними символами Української Народної Республіки. Серед можливих претендентів на загальноукраїнський знак був і Руський Лев, який зрештою в листопаді того ж року став гербом ЗУНР, однак після Акту Злуки поступився місцем Тризубу й на Західній Україні.

Ці символи мають давні традиції та складну історію, переплетену з різними сучасними міфами. Вони були заборонені за радянської епохи, але відновлені 1992 року як державні символи нової незалежної України.

Лектор: Андрій Гречило – доктор історичних наук, голова Українського геральдичного товариства. Найновіша книга Андрія Гречила (у співавторстві з Богданом Завітієм) "Наш Герб. Українські символи від княжих часів до сьогодення" була визнана кращою книгою Форуму Видавців 2018 та стала володарем гран-прі Book Forum Best Book Award.

На лекцію запрошуються студенти, викладачі, науковці та всі, кому небайдужа наша історія та розвиток української держави.

Час: 1 листопада, четвер, 16.00

Місце: Паркова аудиторія, Центр Шептицького, вул. Стрийська, 29, м. Львів

Реєстрація

Вхід вільний.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.