АНОНС: У Львові відкриють виставку «ЗА НАШУ І ВАШУ СВОБОДУ: 1968-2018»

Вулична виставка «ЗА НАШУ І ВАШУ СВОБОДУ: 1968-2018» розповідає про громадян країн колишнього соціалістичного табору в Центральній та Східній Європі, які протестували проти окупації Чехословаччини у 1968 р.

Про це повідомляє Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького".

 

Інформаційні плакати виставки, ілюструють настрої, які панували 50 років тому в суспільстві, а також подають короткі біографії громадян, доля яких була зламана репресивною системою.

Підставою для їх засудження часто був лише публічний виказ сумніву щодо доцільності радянського вторгнення в Чехословаччину.

Окрім відомих дисидентів і правозахисників, у виставці згадано цілий ряд раніше малознаних борців проти тоталітарного комуністичного режиму, детальніше розкрито протесний рух в Радянській Україні в 1968 р.

Серед головних героїв української частини виставки: Мустафа Джемілев (Ташкент – міста протесту подано станом на 1968 р.), Василь Макух (Київ), Зорян Попадюк (Львів), Міхась Кукабака (Київ), Роман Гринь (Ужгород), Михайло Ліхцов (Черкаси), Петро Саранчук (Миколаїв), Володимир Івков (Миколаїв), Іван Курілас (Тернопіль), Генріх Алтунян (Харків), Григорій Нечипоренко (Дніпропетровськ), Олександр Сергієнко (Київ), Василь Долішній (Івано-Франківськ), Дмитро Мазур (Житомирщина).

Автор експозиції – науковий працівник чеського Інституту досліджень тоталітарних режимів Адам Граділек є добрим другом Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького", де вже не вперше відбуваються спільні чесько-українські дослідницькі та виставкові проекти.

Час: 30 жовтня, вівторок, 11.00

Місце: м. Львів, вул. С. Бандери, 1

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.