У Варшаві українці впорядкували могили вояків Арміїі УНР. ФОТО

27 жовтня 2018 року українська громада Польщі зібралася, аби упорядкувати могили воїнів Української Народної Республіки, які спочивають на православному кладовищі у Варшаві в районі Воля. Прибирання проводилося до Дня всіх Святих, яке у Польщі відзначають 1 листопада.

Про це повідомляє УІНП із посиланням на видання "Наше слово".

 Фото: "Наше слово"

Нині на цвинтарі розташовані два козацькі меморіали та стоїть кілька поодиноких хрестів. На сьогодні це 106 могил, а загалом на кладовищі – майже 300 таких поховань.

 Фото: "Наше слово"

Подібну акцію українці та поляки, які живуть у Варшаві, проводять із 2016 року, кілька разів на рік. Її організатором є Громадська ініціатива за доглядом могил воїнів УНР у Варшаві. Її учасники запрошують 1 листопада о 17:00 зустрітися біля козацьких могил, щоб ушанувати воїнів і запалити свічки пам’яті.

 Фото: "Наше слово"

Після Варшави, акція із упорядкування могил пройде у Любліні.

"Це наш моральний обов’язок подбати про могили борців за волю України, зокрема цього року, коли відзначаємо 100-річчя самостійності України, за яку боролися ті, які там спочивають", – запрошують приєднатися до ініціативи її організатори, Українське Товариство у Любліні.

 Фото: "Наше слово"

Упорядкування могил петлюрівців на православному кладовищі, що на вулиці Липова, в Любліні, відбудеться у вівторок, 30 жовтня 2018 року о 14:00. Детальніше за посиланням.

Додатково повідомляємо, що 3 листопада о 12:00 Посольство України у Польщі запрошує усіх охочих долучитись до світової акції "Запали свічку пам’яті", присвяченої 85-тим роковинам Голодомору.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.