АНОНС: Лекція "Українці у Війську Польському 1921-1939 рр." у НМІУ

Як гуцули в вересні 1939 року розбили елітний полк СС? Дізнайтеся під час лекції "Українці у Війську Польському 1921-1939 рр." 27 жовтня в Києві.

Міжвоєнна Польща була багатонаціональною державою, де за тогочасною офіційною статистикою українці становили майже 15% населення. З початку 1920-х років їх почали регулярно призивати до лав Війська Польського.

Усього, за приблизними оцінками, до початку Другої світової війни строкову службу у ньому пройшли понад 400 тис. українців. У вересні 1939 року в складі польської армії воювали понад 100 тис. українців.

 

На лекції ви, серед іншого, дізнаєтесь про те, як відбувався призов українців до польської армії; у яких частинах вони здебільшого служили; як задовольнялись їхні релігійні потреби; чи могли вони зробити військову кар’єру; хто такі "контрактні офіцери" і що їх вирізняло поміж інших.

Крім того, дізнаєтесь про те, як у вересні 1939 року вояки-українці захищали Польщу від гітлерівського нападу, зокрема, про те, як гуцули розбили елітний полк СС.

Лекцію читатиме Андрій Руккас, к.і.н., доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

27 жовтня, субота, 14.00

Місце: Національномий музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2 4 поверх).

Організатор: просвітницький проект "LIKБЕЗ. Уроки історії".

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.