Спецпроект

Пам'ятник жертвам Голодомору відкрили в Кагарлицькому районі Київщини. ФОТО

19 жовтня 2018 року в селі Мирівка Кагарлицького району Київської області відбулося урочисте відкриття пам’ятного знаку жертвам Голодомору 1932-1933 років.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

Масове захоронення на Кагарличчині дослідило комунальне підприємство Львівської облради "Доля" на замовлення Українського інституту національної пам'яті. Пошукові роботи розпочалися в листопаді 2016 року. У 2017 році Інститут ініціював зведення пам’ятного знаку на місці поховання, що підтримали депутати Кагарлицької районної ради і громадські активісти.

 Фото: "Меморіал" імені Василя Стуса

Пам’ятник устаноили на місці старого цвинтаря, де, за свідченнями очевидців трагедії, було місце масового поховання померлих. На плитах, поряд з пам’ятним хрестом, викарбувано 192 прізвища.

  Фото: "Меморіал" імені Василя Стуса

Перед встановленням пам’ятника представники місцевої громади власними силами впорядкували та підготували територію .

У заході взяли участь представники влади, духовенства, місцеві жителі, громадські активісти, школярі, очевидці Голодомору 1932-1933 років, а також бандурист, лідер гурту "Хорея Козацька" Тарас Компаніченко.

  Фото: "Меморіал" імені Василя Стуса

Панахиду за померлими від голоду односельцями та освячення меморіалу жертвам Голодомору провели священнослужителі на чолі з благочинним Кагарлицького району УПЦ КП Юрієм Королем.

Учасники на знак скорботи і пам’яті про мільйони загублених життів тих, хто став жертвами Голодомору, принесли квіти та колоски до пам’ятного знаку, запалили поминальні лампадки та хвилиною мовчання вшанували їхню пам’ять.

Нагадуємо, мер міста Сент-Пол у США проголосив  28 жовтня 2018 року Днем вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.