АНОНС: Лекцію про жіночий досвід листопада 1918 року прочитають у Львові

Центр міської історії запрошує на лекцію Мар’яни Байдак "Чудова погода, чисте голубе небо, але у Львова сумне і розчароване обличчя": листопадові дні 1918 року у досвідах жінок".

Листопад 1918-го року в багатьох відношеннях став переломним у житті львів’ян. Момент цього зламу розлого описаний у щоденниках і спогадах як самих львів’ян, так і гостей міста.

Відреагувати на листопадові (1918 року) події у Львові було своєрідним мейнстримом, а фіксування дати 1-го листопада зазвичай змінювало наратив і тон ведення щоденників.

 

Цей період із життя Львова більшість жінок означували як час гострої боротьби за національну приналежність міста, де поляки й українці творили свої міфи, показово демонстрували національні символи на вулицях (як-от встановлювали національні знамена на офіційних і приватних спорудах).

Водночас жінки описували зміни в повсякденному житті містян, зумовлені реальними бойовими діями в листопаді 1918 року (до того львів’яни не знали фронтової реальності). Листопад у Львові став часом, що порушив звичний ритм життя, суттєво скоригував культурні процеси, характер людського спілкування, і вчив жінок сподіватися тільки на себе. 

У лекції йтиметься про різні досвіди трактування й використання міського простору; способи вирішення повсякденних проблем (транспортних, продовольчих, енергетичних). Це буде також спроба зрозуміти емоції, почуття й переживання жінок, які опинилися в "замкненому" просторі власних квартир у Львові – місті, просякнутому тривогою й невпевненістю. 

Ця лекція є частиною публічної програми "Місто на лінії: Львів у листопаді 1918 року", що запрошує широку громадськість до обговорення 100-річчя закінчення Великої війни та створення ЗУНР в ширшому контексті падіння імперій, революцій, створення нових національних держав та соціальних та культурних змін.

24 жовтня, середа, 18.30

Місце: Львів, Центр міської історії (вул. Академіка Богомольця, 6, конференц-зала)

Організатор: Центр міської історії.

Вхід вільний.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.