На місці угорського орла на Мукачівському замку розмістять Державний герб України

Мукачівський історичний музей, що розміщений в замку "Паланок", оголосив конкурс на розробку та виготовлення державного символу України – герба України. Ним хочуть замінити угорську символіку.

Відповідне оголошення розміщене сьогодні, 12 жовтня, на сторінці закладу в соціальній мережі Фейсбук, передає "Закарпаття онлайн".

Як зазначається, герб планується розмістити на території замку "Паланок". З відповідними пропозиціями автори оголошення пропонують звертатися на електронну адресу.zamokpalanok@gmail.com

Як повідомляють джерела "Закарпаття онлайн" в Мукачівській міській раді, йдеться про чіткий намір влади Мукачева замінити державним символом України символ військової потуги Угорщини – орла-турула, який височіє над Мукачевом з 12 березня 2008 року.

Опосередковано про це свідчить також той факт, що інформацію про оголошення конкурсу доповнено світлиною постамента, на якому наразі встановлено турула.

Формально ініціатором встановлення угорського політичного символа на одному з бастіонів замку "Паланок" є виходець із Мукачева, американський бізнесмен Імре Пак, який зробив це, начебто, на честь свого батька Шандора Пака.

Однак із самого початку в колі експертів ішлося про те, що в цій ситуації навряд чи обійшлося без "втручання" державної влади Угорщини, яка нині безпідставно блокує євроатлантичне майбутнє України.

На знак протесту проти встановлення турула над Мукачевом тоді виступив ряд українських організацій Закарпаття. Аби вирівняти ситуацію, біля постаменту з турулом тоді було встановлено багатометрову щоглу з кількаметровим прапором України.

 

Вага монумента – 850 кілограмів, заввишки він – 2 метри, розмах крил – 4 метри.

Міфічний птах турул, який тримає у дзьобі меч, з тотемного знака кочових угорських племен  з часом перетворився на символ військової потуги Угорщини та угорського ревізіонізму.

Попри те, що перехід угорських племен через Верецький перевал є фактом дискутивним, за угорськими історичними легендами саме Турул показав дорогу через Руські ворота давнім уграм, а під час повстання куруців під керівництвом Ференца Ракоці 1703 року нібито саме Турул приніс шаблю князю.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.