"Як чекісти стежили за Радіо Свобода" — відтепер документи КГБ доступні онлайн

30 років спостереження, перехоплення, "гебешного" моніторингу висвітлені в 47-ми повідомлення КГБ до партійного керівництва, які сьогодні оприлюднили Центр досліджень визвольного руху, Архів СБУ та українська редакція Радіо Свобода.

"Радіостанція "Свобода" передала українською мовою про те, що...", "Комітет держбезпеки оперативним шляхом отримав документальні дані про спрямування програм радіостанції "Свобода" на найближчий час ...", "Відповідно до документальних даних, отриманих оперативним шляхом, радіостанція "Свобода" в програмах з української тематики приділятиме увагу ...", — так починалися десятки "цілком таємних" доповідних КҐБ до партійного керівництва.

Центр досліджень визвольного руху спільно з Галузевим державним архівом СБУ та українською редакцією Радіо Свобода публікує спецповідомлення КҐБ про стеження за радіостанцією впродовж 30 років.

 Інформаційне повідомлення голови КГБ при РМ УРСР Віталія Нікітченка до ЦК КПУ щодо інформувань радіостанцій "Свобода" і "Голос Америки" про підсумки проведення Світового конгресу вільних українців у м. Нью-Йорку.

Перші інформаційні чи спецповідомлення чекістів стосовно Радіо Свобода з’являються у 1960-х, а останні на початку 1991 року. Доповідали навіть тодішньому голові Верховної Ради УРСР, а згодом першому президенту України Леоніду Кравчуку.

"Якщо б підняти весь масив згадок про Радіо Свобода, що є в матеріалах КҐБ, то можна було б захистити  не одну докторську дисертацію. Сьогодні ми публікуємо документи про те, як радянська спецслужба доповідала керівництву партії", — каже керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху Володимир Бірчак.

 Продовження інформаційного повідомлення голови КГБ при РМ УРСР Нікітченка щодо інформувань радіостанцій "Свобода" і "Голос Америки" про підсумки проведення Світового конгресу вільних українців у м. Нью-Йорку

"Чому КГБ так прискіпливо стежив за цим радіо? Бо Радіо Свобода повідомляло якраз про несвободу у самому Союзі. Якщо в 30-х роках інформація про Голодомор та масові репресії потрапляла на Захід у дипломатичних звітах чи від розвідників, то після смерті Сталіна вже журналісти розповідали світові про злочини СРСР. І таким чином ставали справді поперек горла радянській системі та її спецслужбі.

Коли в ефірі Свободи говорили про злочини "совєтів", КГБ одразу починав контрзаходи: дискредитацію самої радіостанції або її окремих представників", — продовжує Бірчак.

Відомості про репресії українських дисидентів, життя діаспори, порушення прав та свобод людини в СРСР, переслідування релігійних громад та навіть передруки цілих радіоефірів можна знайти в оприлюднених документах на сайті Електронного архіву визвольного руху.

 Остання сторінка інформаційного повідомлення голови КГБ при РМ УРСР Нікітченка щодо інформувань радіостанцій "Свобода" і "Голос Америки" про підсумки проведення Світового конгресу вільних українців у м. Нью-Йорку

Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є сервісом відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Проект реалізується Центром досліджень визвольного руху спільно з Львівським національним університетом імені Івана Франка та Національним музеєм "Тюрма на Лонцького" за участі Архіву СБУ, Українського інституту національної пам’яті та Національного університету "Києво-Могилянська академія". Сьогодні в Е-архіві доступні копії понад 24 500 документів. Місія проекту — робити минуле доступним.

Підготовка та публікація онлайн-колекції "Як КГБ стежив за Радіо Свобода" з Галузевого державного архіву СБУ стала можливою завдяки підтримці Посольства Чеської Республіки в Україні, програми Transition, а також Міжнародного Вишеградського фонду спільно з Міністерством закордонних справ Королівства Нідерландів.

Нагадуємо, що в рамках реформи декомунізації, Україна надає вільний для кожного доступ до документів колишньої радянської спецслужби — ЧК-НКВД-КГБ. Звернутися до архіву можна особисто або написати електронного листа. Це право передбачено Законом України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років". Для детального ознайомлення з рекомендаціями щодо пошуку та відповідями на поширені питання рекомендуємо порадник як шукати в архівах "Право на правду".

 

 

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.