АНОНС: Проект про боротьбу УПА “Проти Голіафа” відкриють в УКРІНФОРМі

Напередодні Дня захисників України вікна інформаційної агенції УКРІНФОРМ прикрасить проект “Проти Голіафа” — про жінок і чоловіків з УПА, які кинули виклик двом тоталітарним режимам.

Про це "Історичній правді" повідомили в Центрі досліджень визвольного руху.

"Завдяки їм на мапі світу зараз є вільна Україна", — такий підсумок боротьби УПА та підпілля ОУН називають автори проекту "Проти Голіафа". Йдеться про вибір та рішення восьми осіб, які мали вплив на історію українського визвольного руху.  

 

"У проекті "Проти Голіафа" згадуємо тих відданих цінностям свободи чоловіків та жінок, хто мав відвагу постати проти обох тиранів. Хто мав силу не схилити перед ними чоло. Хто мав стратегію перемоги і волю її втілити. Хто на шляху до свободи перетнув межу відчаю. Сьогодні ми розповімо про вісім рішень восьми людей. Людей, які творили історію визвольного руху", — говорить історик Володимир Бірчак, керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху.  

Символічним днем створення УПА вважається 14 жовтня 1942 року. Цього ж дня Україна відзначає державне свято День захисників. Саме до цих двох дат організатори приурочили відкриття проекту.

Організатори запрошують до УКРІНФОРМу, щоб дізнатися хто є героями проекту та які рішення вони приймали.

Відкриватимуть виставку керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху Володимир Бірчак, Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, генеральний директор УКРІНФОРМ Олександр Харченко, керівниця програм Центру досліджень визвольного руху Ярина Ясиневич.

Над проектом працювали: Володимир Бірчак, Володимир В’ятрович, Петро Клим, Катерина Ніколаєнко, Олена Шарговська, Назар Ясиневич, Ярина Ясиневич.

11 жовтня, 11.30

Місце: біля входу в УКРІНФОРМ (Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16).

Організатор: Центр досліджень визвольного руху. Партнери: Українське національне інформаційне агентство УКРІНФОРМ та Український інститут національної пам’яті.

Вхід вільний.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.