Польський археолог знайшов раніше невідомі радянські атомні об'єкти. ФОТО

Атомні радянські бази у Польщі не були майстерно замасковані, а на їхній території проживали навіть родини військових з дітьми.

Це вдалося з’ясувати археологу доктору Гжегожу Кяршису, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Onet.pl. Невідомі до тепер елементи радянських баз вдалося виявити завдяки аналізу розвідувальних матеріалів ЦРУ.

Залишки сховища атомних боєголовок у Бжежниці-Колонії. Фото:  Jerzy Undro / PAP

У 1969 році на території Польщі було створено три великі склади ядерної зброї — у Темплеві, Бжежниці-Колонії та Подборську. Їхнім основним елементом було монументальне, вкопане на декілька метрів у землю бетонне укриття, призначене для збереження атомних боєголовок. До початку 1990-их років інформація про них була суворо засекреченою.

"Протягом кількох десятиліть з часу розкриття існування баз ці об'єкти обросли легендами, про них видавалася численна, часто неперевірена інформація, яку я вирішив перевірити", — пояснив науковець.

Наприклад, стверджувалось, що бази були чудово замасковані від шпигунських супутників. Проте аналіз розсекречених зображень американських супутників Corona i HEXAGON засвідчили протилежне — головні елементи баз, а також під’їзні шляхи та вертольотні майданчики — прекрасно видно на супутникових знімках.

Завдяки аерологічному лазерному скануванню дослідник виявив раніше невідомі елементи баз — канави, що оточували усі три об’єкти, а також сховки для автомобілів для транспортування боєголовок. Деякі з них майже непомітні неозброєним оком.

Завдяки цьому методу йому також вдалося відтворити маршрут радянських вартових, які патрулювали засекречені об'єкти.

Дослідник також з’ясував, що на базах військові жили разом із родинами, у них навіть був дитячий садок, а біля будинків розбиті сади та утримувалась худоба.

Як повідомлялося, у Швеції 8-річна дівчинка Сага виявила в озері Відостерн стародавній меч, вік якого становить близько 1,5 тисячі років.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.