АНОНС: У Києві презентують видання джерел про децентралізацію та конституціоналізм УНР

9 жовтня в Києві презентують видання про місцеве самоврядування і констутуційний процес у часи Українсько революції 1917-1921 років, підготовлені Інститутом законодавства Верховної Ради України.

Видання "Демократія у самоврядуваннях" і "Якого хочемо ладу на Україні" продовжують серію "Із першоджерел".

 

Цяю серію підготували до 100-річчя Української революції 1917 – 1921 років за ініціативою академіка НАН України Олександра Копиленка. Зараз вона включає VIІІ випусків у Х томах. Ще кілька випусків перебувають у процесі підготовки.

Збірки серії упорядковані за проблемно-хронологічним принципом та є репринтом унікальних і маловідомих газетних матеріалів 1917 – 1921 років, що зберігаються у Державній науковій архівній бібліотеці (м. Київ) та Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського.

Під час презентації обговорять актуальні проблеми державного будівництва 1917 – 1921 років у контексті врахування тогочасного досвіду в сучасному державотворчому та конституційному процесі України.

9 жовтня, 12.00

Місце: Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського (Київ, вул. Паньківська, 9).

Організатор: Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського.

Вхід вільний.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.