АНОНС: На Тернопільщині перепоховають вояків Армії УНР

У Ланівцях Тернопільської області відбудеться урочисте перепоховання вояків Армії Української Народної Республіки.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 Вояки Армії УНР (реконструкція ВІК "Повстанець")

Фото: УІНП:

Останки 41-ї людини зі слідами насильницької смерті були виявлені співробітниками КП ЛОР "Доля". Дослідження ймовірної могили вояків Армії УНР, на околиці Ланівців, розпочались в серпні цього року на замовлення Українського інституту національної пам’яті.

Характер розташування останків підтвердив спогади очевидців страти, записані ще у 1990-х роках.

Українських воїнів перепоховають за християнським звичаєм та з військовими почестями.

В урочистій церемонії візьмуть участь представники Українського інституту національної пам’яті, місцевої влади, українського духовенства та громадськості.

Час: 5 жовтня, п’ятниця, 9:00

Місце: церква Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ КП, вул. Незалежності, 8-А.

Контактні особи: 067-983-47-83, Святослав Шеремета; 093-725-67-45, Павло Подобєд.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.