У Росії ще одного дослідника репресій заарештували за статтею про розбещення дитини

Директора Медвеж’єгорського районного музею (Республіка Карелія) в Росії Сергія Колтиріна затримали у справі про розбещення дитини.

Про це повідомляє "Медуза" з посиланням на регіональні та федеральні ЗМІ Російської Федерації. Це ж підвердив також Медвеж’єгорський районний суд.

Згідно з джерелом видання "Республика", Колтирін, нібито, "розбещував 13-літнього хлопчика протягом року", а тепер з’явився з повинною.

 Сергій Колтирін. Фото: сторінка Вконтакті

У справі, яку веде Слідчий комітет РФ, фігурує двоє чоловіків, яких підозрюють у скоєнні розпусних дій "за попередньою змовою або організованою групою" в листопаді 2018 року (пункт 4 статті 135 КК РФ). Ім’я другої особи не повідомляють.

У підпорядкуванні Медвеж’єгорського районного музею перебуває меморіальний комплекс у лісі Сандармох, де розташовані масові поховання репресованих під час Великого терору 1937—1938 років.

Ці поховання свого часу знайшов історик, керівник карельського товариства "Меморіал" Юрій Дмитрієв, якого тримають під арештом за подібним звинуваченням.

2016 року Дмитрієву висунули звинувачення у сексуальному насиллі щодо своєї неповнолітньої названої доньки. Представники російської та української громадськості, історики, політики заявляли про політичні мотиви в переслідуванні Дмитрієва і що справа проти нього сфабрикована.

Російські ЗМІ, які повідомили про арешт Колтиріна, називали його соратником Дмитрієва. Працівник одного з карельських музеїв у коментарі "Медузі" назвав Колтиріна однодумцем останнього: "Він [Колтирін — ІП] завжди був пропагандистом "Меморіалу".

Історик із Санкт-петербурга Анатолій Разумов у розмові з "Медузою" назвав Сергія Колтиріна "хранителем" Сандармоха. "Він казав, що це найважливіше в його житті. Усе, що діється, сприймаю як процес дискредитації Сандармоха. Адже затримано вже другу людину, яка берегла пам’ять цього місця", — додав Разумов.

Нагадаємо, історика і правозахисника Юрія Дмитрієва повторно затримали у кінці червня 2018 року. Йому висунули звинувачення в сексуальному насильстві стосовно його неповнолітньої прийомної дочки і заарештували на два місяці. У центрі "Меморіал" вважають нову кримінальну справу проти Дмитрієва політичним переслідуванням.

У 2016 році проти історика була порушена інша справа — за звинуваченням у розпусних діях відносно неповнолітньої прийомної дочки і виготовленні дитячої порнографії. У його комп'ютері виявили фотографії прийомної дочки, які слідчі назвали порнографічними. Сам Дмитрієв заявляв, що робив знімки, щоб відстежувати стан здоров'я дочки і звітувати перед органами опіки.

У квітні 2018 року суд першої інстанції виправдав Дмитрієва за основними статтями звинувачення, але це рішення оскаржила прокуратура. Пізніше Верховний суд Карелії скасував виправдальний вирок.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.