Пам'ятник Анні Ярославні — дарунок Києва відкрили у Франції. ФОТО

У французькому місті Тулуза відкрили пам'ятник дочці київського князя Ярослава Мудрого Анні Ярославні, яка була дружиною французького короля Генріха I і правила Францією.

Про це повідомив посол України у Франції Олег Шамшур в Twitter, передає "Українська правда".

"Спільно з делегацією мерії Києва відкрили ще один пам'ятник Анні Ярославні - в Тулузі. Бронзову скульптуру київської княжни Київ подарував Тулузі в знак побратимських зв'язків, які об'єднують міста з 1970 року. Тепер цей пам'ятник прикрашає одне з історичних місць міста - площу Сен-П'єр", — зазначив дипломат.

 

Раніше пам'ятник Анні Ярославні був відкритий в місті Санліс в 2005 році за участю президента України Віктора Ющенка. 

10 листопада 2016 року пам'ятник Анні Ярославні відкрили в Києві.

Читайте також:

Не тільки Анна! Чому Україна мусить поставити питання про всю старокиївську спадщину

Кого пам’ятатимуть і через тисячу років?

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.