Архіви Константинополя спростовують міф про походження УПЦ від Москви

Архіви Вселенського патріархату мають документи, які підтверджують, що саме Російська православна церква відділилася від Київської митрополії.

Про це в інтерв'ю "5 каналу" сказав предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет.

За його словами, насправді все навпаки – це Російська (точніше, Московська) церква свого часу відокремилася від Київської Митрополії. Тож саме Київ – Матір-Церква для Москви, а не навпаки.

"Російська Церква відокремилася від Київської Митрополії, а Київська Митрополія була у складі Константинопольського Патріархату. Тобто виходить, що ми, Українська Церква, є дочірньою Церквою Константинопольського Патріархату, а Російська Церква є дочірньою Церквою, дочкою, а не Матір'ю Української Церкви", – зазначив Філарет.

Згадані документи грецькою мовою оприлюднені онлайн на сайті orthodoxia.info. 

"Вселенський патріархат вважає доречним нагадати всю історичну і канонічну правду про взаємини Константинопольської церкви з Церквою України, про що свідчать збережені офіційні документи, які, нажаль, або ігноруються, або свідомо приховуються зі зрозумілих міркувань", – наголошується в передмові дослідження історії розвитку української церкви, переклад фрагменту якого наводить сайт Укранорама.

Цим дослідженням, а особливо оригінальним листуванням, яке публікується вперше, Вселенський патріархат підтверджує свою канонічну і правову юрисдикцію в Україні і одночасно доводить, що "Московський патріархат порушив правила Патріаршого і Синодального Акта 1686 року Вселенського патріархату, порушення яких Вселенський патріархат, через важкі умови при яких діяв, змушений був терпіти і мовчати, але ніколи не викреслив та не забув".

Дана публікація є результатом дослідження грецьких і російських учених, які мали доступ до оригінальних текстів архіву Константинопольського патріархату і його листування протягом багатьох століть.

Як повідомлялося, представник Вселенського патріархату при Всесвітній раді церков у Женеві архієпископ Тельміський Іов заявив, що анафема була накладена на гетьмана Івана Мазепу з політичних причин, а отже є неканонічною.

УПЦ КП знайшла у своєму архівах документ  із проханням до Московського патріарха про автокефалію, яке в 1992 році підписав і теперішній предстоятель УПЦ МП Онуфрій.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.