Слідчо-наглядові справи Шевченка видали окремою книгою

Видавництво "Арій" видало ґрунтовну працю Інституту історії України НАН України "Слідчо-наглядові справи Тараса Шевченка. Корпус документів (1847-1859). Метаграфовані тексти".

 

Це корпусне видання усіх збережених досі слідчих і наглядових справ Тараса Шевченка як цілісних діловодних комплексів поліцейсько-жандармського й військового відомств, повідомляє анотація, опублікована на сайті Інституту історії НАНУ.

Книга є першою повною академічною публікацією шевченківських документів подібного типу.

До неї увійшли метаграфовані тексти і факсимільне відтворення близько 400 документів за тринадцять років життя поета (1847-1859). 147 документів уперше вводяться до наукового обігу.

Видання містить факсимільну публікацію понад тридцяти нещодавно віднайдених листів до Тараса Шевченка, що вважалися втраченими.

Уперше публікуються документи XVIII ст., зібрані поетом під час служби в Тимчасовій комісії для розгляду давніх актів.

До створення книги долучилися: Інститут історії України, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка; Центральний державний історичний архів України (м. Київ) і Національний музей Тараса Шевченка.

Колектив упорядників: Г. Боряк, Л. Демченко, В. Шандра.

Зміст і фрагмент видання можна переглянути на сайті Інституту історії НАНУ.

Читайте також:

Що таке Шевченко? Курйоз чи вияв життєздатности українства?

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.