На Прикарпатті випадково знайшли крем’яний спис. ВІДЕО

Оприлюднені подробиці цікавої знахідки із Калущини, яку ще належить дослідити науковцям.

У краєзнавчий музей Калущини потрапила цікава знахідка — крем’яний наконечник списа, який був знайдений в селі Зелений Яр, в господарстві Віктора Співака, інформують "Вікна".

 Фото: Вікна

Спис, частина якого нині перебуває на тимчасовому зберіганні в краєзнавчому музеї Калущини, використовувався для полювання. Проте калуська знахідка є унікальною, переконаний старший науковий співробітник краєзнавчого музею Калущини Іван Тимів:

"Це є дуже тонка, ювелірна робота по кремнію. Такі екземпляри трапляються дуже рідко: зазвичай бувають довші або грубші наконечники".

Знахідка із Зеленого Яру зроблена з тонкої пластини кремнію, має 15,5 сантиметра в довжину і шість — в ширину. Також, за словами Івана Тиміва, наконечний має дуже оригінальну заточку, як у сучасної пили. Історик акцентує на дуже акуратній роботі первісного майстра.

Науковці переконані, що потрібно продовжити вивчення цієї пам'ятки археології.

Такі знахідки і нині є непоодинокими, каже науковець, але їх виявляють чорні археологи. Ці речі не потрапляють до музею, як і інформація про них.

Науковці просять калушан повідомляти про історичні знахідки і приносити їх до музею.

Нагадуємо, що недавно у Португалії знайшли уламки 400-річного корабля.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.