Латвійська контррозвідка: Оприлюднення "мішків ЧК" зашкодить

Бюро із захисту Конституції (БЗС, контррозвідка Латвії) направило лист парламентській Комісії з прав людини і громадських справ, у якому попереджає, що публікація архівів колишнього КГБ ЛРСР — так званих "мішків ЧК" — зіграє на руку "інтересам недружніх Латвії країн".

Про це повідомляє "Європейська правда" за псиланням на портал Delfi.

БЗС вважає, що публікація картотеки КГБ в Інтернеті може створити різні ризики і знизити рівень довіри суспільства до органів безпеки. Контррозвідка зазначає, що інформація, яка міститься в картотеці, може невідповідно і необґрунтовано зачепити інтереси різних осіб.

"Непрофесійне використання архівних документів комуністичних спецслужб може привести до результату, коли реальність не відображається, а створюється", — пише БЗС у своєму листі Сейму Латвій.

БЗС вказує й на те, що в Латвії, на відміну від сусідніх Литви та Естонії, на зорі відновлення незалежності закону про люстрацію прийнято не було.

"Тепер же почати процес люстрації є запізнілим рішенням, тому що частина осіб померли або виїхали з країни, — пише спецслужба — Якщо почати процес люстрації зараз, будуть порушені гарантовані в Конституції Латвійської Республіки права на недоторканність приватного життя і особистих даних".

Уцілому, оцінює БЗС, публікація архівів КГБ ЛССР в Інтернеті є вчинком, що відповідає інтересам недружніх до Латвії країн.

Раніше міністерство юстиції Латвії розробило проект нових правил, які дозволять широкому колу жителів Латвії вже з травня 2019 року безкоштовно ознайомитися з так званими "мішками ЧК" — архівами КГБ ЛРСР. Документи будуть доступні в Національному архіві, а також через Інтернет.

Читайте також:

Іспанія відкриє доступ до архівів Громадянської війни та диктатури Франко 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.