Спецпроект

У США відкрили меморіальну дошку Рафаелю Лемкіну

20 вересня 2018 року в Українському Інституті Америки у Нью-Йорку було відкрито меморіальну дошку американському юристу, «батьку Конвенції ООН про геноцид» – Рафаелю Лемкіну.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

Відкриття меморіалу приурочене до 65-тої річниці, виголошеної у 1953 році Рафаелем Лемкіним, промови "Радянський геноцид в Україні" на вшануванні 20-тих роковин Великого Голоду 1932-1933 років.

Тоді перед багатотисячною юрбою, що зібралася в Мангеттен-центрі в Нью-Йорку, він промовив: "Це не просто масове вбивство. Це – геноцид, винищення не лише окремих осіб, але й культури і нації".

Рафаель Лемкін охарактеризував Голодомор як "класичний приклад радянського геноциду, його найдовший і найширший експеримент русифікації – винищення української нації". І заявив: "Якщо радянська програма досягне успіху, якщо інтеліґенцію, священиків і селян вдасться ліквідувати, Україна загине так само, наче було б убито усіх без винятку українців, бо вона втратить ту частину народу, що зберігала і розвивала її культуру, її вірування, її об‘єднавчі ідеї, які прокладали їй шлях і давали їй душу, тобто, зробили її нацією, а не просто населенням".

20 вересня 2018 року захід відбувся за участі президента Українського Інституту Америки доктора Даніеля Свістеля, професора кафедри політики та економіки Королівського військового коледжу Канади Любомира Луцюка, Генерального консула України в Нью-Йорку Олексія Голубова, американського дипломата 28-го Посла США при ООН Саманти Павер (відеозвернення), а також науковців, членів дипломатичного корпусу, українсько-американської громади та молоді.

"Він був першим, хто назвав речі своїми іменами" – сказав на відкритті професор Любомир Луцюк. – "Ми згадуємо чоловіка, який говорив, що сила правди – це наш привілей, особливо сьогодні, коли КГБ'іст у Кремлі та його посіпаки заперечують Голодомор".

"Я народився того року, коли Лемкін виголосив промову, а нині я старший, ніж тоді, коли він помер. І все ж я знаю, що те, що сталося 85 років тому ніколи не забудеться і за це ми маємо бути вдячні праведнику на ім’я Рафаель Лемкін" – підсумував Любомир Луцюк.

Меморіал Рафаелю Лемкіну є багатомовним пам’ятником, що містить текст англійською, українською, на ідиші та івриті. Ініціатива створення належить Українсько-канадському фонду громадянських свобод та Українському Інституту Америки. Скульптурну композицію виконав Олег Лесюк.

Пам’ятна дошка наразі розташована в Українському інституті Америки. Символічно, що неподалік будівлі Інституту знаходиться Штаб-квартира ООН.

 

Довідково. Рафаель Лемкін – американський юрист, який першим назвав Голодомор геноцидом і запровадив його в обіг як правове поняття; фундатор дослідження геноциду; вивчав також трагедії єврейського та вірменського народів.

Рафаель Лемкін запровадив термін "геноцид" у 1944 році. Визначив його як "координоване планування різних дій спрямованих на знищення основоположних основ життя національних груп, з метою повного винищення самих цих груп".

Зусиллями Лемкіна термін геноцид було додано до переліку звинувачень проти найвищого командування нацистів. Він був одним із авторів Конвенції про запобігання та покарання злочинів геноциду, в якій було дано остаточне юридичне визначення цього злочину.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.