На Львівщині перепоховали 103-х мадярських вояків Другої світової. ФОТО

19 вересня у Львівській області перепоховали рештки 103-х угорських військовослужбовців, які загинули під час Другої світової війни в Україні.

Останки зібрали під час ексгумацій, які тривали протягом останніх двох років, повідомив "Історичній правді" учасник події — відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті Святослав Шеремета.

 Усі фото: FB Святослава Шеремети

Доти угорські вояки були поховані в місцях, розкиданих по всій Україні: на Івано-Франківщині, на Аскольдовій могилі в Києві та в північно-східних областях.

Відтепер прах 103-х загиблих гонведів спочиватиме на угорській ділянці німецького збірного кладовища в с. Потеличах Львівської області. Там поховано понад 16 тисяч німецьких солдатів Другої світової війни.

 

Перепоховання відбувалося за участі офіційної делегації з Угорщини на чолі з Командиром Інституту військової історії та музею Міністерства оборони полковником Вілмошем Ковачем та військового аташе Посольства Угорщини в Україні підполковника Калмана Хюше.

 

Присутні вшанували пам’ять полеглих молтивою й домовилися про дальшу співпрацю в справі впорядкування військових поховань.

Читайте також:

На Одещині відкрили меморіал землякам, які воювали за УНР

Пам'ятник українським військовополоненим у Німеччині зіпсували

Дещиця назвав умови відновлення польських ексгумацій в Україні 

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.