ЮНЕСКО визнало твори Джорджа Орвелла світовим культурним надбанням

ЮНЕСКО включило особистий архів англійського письменника Джорджа Орвелла в список документальної спадщини "Пам'ять світу".

Як повідомляє УІНАН із посиланням на The Guardian, особистий архів включає щоденники письменника, його журналістські та письменницькі записи.

У цих записах, у тому числі, вперше з'явилася відома фраза з антиутопії "1984": "Війна — це мир, свобода — це рабство, незнання — це сила".

ЮНЕСКО визнало, що роботи Орвелла вплинули на розвиток людини і зараз також мають значний вплив на читачів.

Син Орвелла річард Блер сказав, що пишається не тільки цим досягненням, а й також тими людьми, які доклали великих зусиль для визнання спадщини Орвелла.  

Архів Джорджа Орвелла зберігається в Університетському коледжі Лондона з 1960 року. Сам письменник зберігав дуже мало особистих документів, а рукописів  ще менше. Відповідно, його архів займає лише три погінні метри у сховищі.

ДОВІДКА:

Джордж Орвелл (19031950) британський журналіст і письменник. Справжнє ім'я Ерік Артур Блер. Найбільше прославився своїми антиутопіями "Колгосп тварин" і "1984", в яких зобразив комуністичний тоталітарний режим.

Читайте також:

Роман Орвелла "1984" ввійшов у десятку найпродаваніших книг 2015 року в Росії

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.