Неподалік Чернігова знайшли поховання другої половини Х століття. ФОТО, ВІДЕО

У Шестовицькому археологічному комплексі знайшли поховання другої половини Х століття. Вперше в розкопках у с. Шестовиці Чернігівського району Чернігівської області брали участь не тільки українські, а й польські археологи.

За два тижні експедиції археологи дослідили один курган і перейшли до робіт на іншим, повідомляє сайт gorod.cn.ua з посиланням на UA: Чернігів.

 Знайдений археологами скелет Х століття. Стоп-кадр із сюжету UA: Чернігів

Вісьмох польських студентів-археологів з Інституту археології Варшавського університету запросили чернігівські колеги. Польську частину спільної екпедиції очолює викладач Даріуш Бащек.

"Шестовиця для археологів це дуже відоме місце — своїми городищами, своїми курганами. Це для нас було теж цікаво, що ми можемо робити тут розкопки. Для студентів це перша практика. А я цікавлюся камерними похованнями, написав польською книгу про ці гробниці. Для мене було дуже цікаво приїхати сюди до Шестовиці, мати можливість досліджувати їх тут на місці", — повідомив Бащек.

Поховання знайшли під час розкопок першого кургану. За припущенням дослідників, це рештки воїна — мав на поясі ніж та елемент давньоруської зброї — кістеня.

"Біля ноги лежав залізний кістень, це його головка. Це ударна зброя проломлюючої дії. Через неї пронизувався шкіряний шнурок і була рукоятка. Так звана зброя для придушення повстань. Ми її зважили, вона має вагу 120 грамів. Це класична давньоруська і, можна сказати, навіть кочівницька зброя, яка є не дуже популярною, як наприклад, ті самі сокири, списи, але знахідка дуже цікава", — розповів співкерівник експедиції старший викладач Інституту історії імені Лазаревського В’ячеслав Скороход.

На додачу, археологи знайшли уламки керамічного посуду, зокрема половина горщика Х сторіччя з клеймом.

Дослідники планують завершити роботу до 25 вересня. Після того археологи ґрунтовніше вивчатимуть свої знахідки в Чернігові.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.