У Чехії пес відкопав скарб бронзової доби

На півночі Чехії пес знайшов скарб з 20-а предметами, серед яких були інструменти, зброя та прикраси. За словами археологів, артефакти виготовили близько трьох тисяч років тому представники культури полів поховальних урн.

Про це повідомляє Громадське із посиланням на Radio Praha.

 Фото: ČTK / PR / Královéhradecký kraj

Житель чеського села Костелецкі Горки гуляв із собакою уздовж одного з полів коли тварина несподівано почала рити землю. Коли господар підійшов подивитися, він побачив зроблені з бронзи предмети, схожі на серпи.

Всього пес відкопав 20 предметів, серед них 13 серпів, два бронзових наконечники списів, три сокири та кілька браслетів.

На думку археолога Мартіни Бекової, співробітниці музею та галереї "Орліцкі гори" в сусідньому місті Річнов, яка разом з колегами займалася експертизою артефактів, скарб закопали представники культури полів поховальних урн.

"Той факт, що стільки предметів було виявлено в одному місці, імовірно, пов’язаний з поклонінням комусь, найвірогідніше, це було жертвоприношення. Особливо дивно те, що всі артефакти були цілими.

Люди, які жили тут в цей час, зазвичай ховали фрагменти, часто оплавлені. Це красиві предмети, але той факт, що вони цілі та в хорошому стані, для нас набагато цінніше", — каже Бекова.

Довідково. Культури полів поховальних урн — загальна назва ряду археологічних культур, що існували в Центральній і Північній Європі наприкінці бронзової доби, приблизно в 1300-750 роки до Р.Х.

Представники цих культур спалювали померлих і ховали попіл в керамічних урнах, які ховали в полях, в могильниках без насипу. Вони виготовляли керамічні та дерев’яні посудини, бронзові мечі та сокири, а також бронзові та залізні прикраси.

Нагадуємо, що раніше на півночі Італії знайшли скарб з золотими римськими монетами вартістю в кілька мільйонів доларів.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.