Біля Софії Київської археологи виявили язичницьке поховання. ФОТО

Археологи, які проводять розкопки біля стін Софійського собору, виявили: монети, кераміку і навіть поховання старіше за сам собор.

Про це повідомляє видання "Гал-Інфо" з посиланням на "Сегодня".

 Фото: Григорій Салай

Археологи копають з липня. Знаходиться розкоп в 25 метрах від собору. Його площа становить 20 "квадратів". Дослідження тут стартували на початку липня на місці провалу, який стався в квітні цього року.

У нацзаповіднику "Софія Київська" тоді припустили, що просісти земля могла над стародавнім підземеллям XVII-XVIII ст., яке використовувалося як монастирський погріб.

"Нам вдалося заглибитися майже на три метри. Коли почали копати, виявилося, що тут два провали: один, вужчий, який стався цієї весни, і другий, ширшкий, що утворився в 2000 році. На останньому ми і зосередилися.

Щоб дійти до льохів, потрібно спуститися ще метра на два. Що нас чекає внизу – важко сказати. Наше завдання – відкрити його, визначити стан і по можливості зробити тимчасове зміцнення аварійних ділянок, щоб більше не ставалися провали", – розповідає археолог Тимур Бобровський.

  Фото: Григорій Салай

Згідно з однією з гіпотез, льохи виникли на місці більш ранніх підземних ходів часів Київської Русі. "Ходили навіть легенди, що в цих підземеллях захована бібліотека Ярослава Мудрого, але це навряд чи. Справа вся в тому, що, копаючи льохи в XVII столітті, бібліотеку, якби вона там була, вже виявили б", – говорить Бобровський.

За два місяці розкопок археологам вдалося знайти залишки стін великого дерев'яного будинку (друга половина XVII – початок XVIII ст.), який міг бути чернечою келією, шість монет (п'ять польських XVII ст.,шеляги та півтораки, і одну XIX в. – Російської імперії ), заготовку свинцевої печатки і одну печатку із зображенням святого Георгія і хреста (приблизно XI-XII ст.).

Печатка, можливо, належала одному з церковних ієрархів Софійського собору. Також були розкопані залишки дерев'яної огорожі приблизно XI-XII ст., кераміка XI-XVIII ст.

  Фото: Григорій Салай

Одну з унікальних знахідок археологи дбайливо ховають під клейонкою – це стародавнє поховання.

"Залишилися тільки кістки ніг. Верхня частина тулуба і череп – в провалі. Це поховання цікаве тим, що, найімовірніше, було зроблено ще до побудови Софійського собору, приблизно в Х столітті, коли на цьому місці існував могильник. Ми можемо припускати, що це язичницьке поховання", – говорить Бобровський.

  Фото: Григорій Салай

Також в похованні була знайдена бронзова шпилька. За словами археолога, такими користувалися жінки-ткалі: "Цілком можливо, що це жіночі останки. Пізніше ми передамо кістки антропологам, які визначать стать і вік. Цілком можливо, що під час розкопок ми знайдемо інші деталі вбрання: персні, браслети, сережки".

  Фото: Григорій Салай

Триватимуть розкопки ще близько двох місяців. Всі знайдені артефакти археологи передадуть до фондів нацзаповідника. "Сподіваємося, буде зроблена окрема експозиція, присвячена археології собору і садиби. Що ж стосується знайдених останків, то після дослідження ми поховаємо їх на цій же території", – говорить Бобровський.

Нагадуємо, що в липні на території Києво-Печерської Лаври відкопали стіну часів Київської Русі.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.