На Одещині відкрили меморіал землякам, які воювали за УНР. ФОТО

15 вересня у м. Ананьєві урочисто відкрили перший в Одеській області військовий меморіал, присвячений воякам Армії Української Народної Республіки.

Про це повідомляє організатор встановлення монумента Благодійний фонд "Героїка" на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Почесну варту біля пам’ятника несли військові Збройних сил України та реконструктори, вбрані в однострої Армії УНР. Військовий оркестр Військової академії м. Одеса виконав гімн нової армії "Зродились ми великої години".

 Усі фото: FB "Героїки"

Меморіал розташовується на в’їзді до міста. На білій колонні височіє орден Армії УНР Залізний Хрест "За Зимовий похід і бої". Це перший орден в історії українського війська. Ним відзначали учасників Першого Зимового походу, що тривав під командуванням генерал-поручника Михайла Омеляновича-Павленка тилами білих та червоних військ в період із 6 грудня 1919-го по 6 травня 1920 року.

 
 
 
 

"На пам’ятнику викарбувані імена 106 вояків, які походять з Ананьївського повіту Херсонської губернії і в лавах Армії УНР боролись за незалежність України проти білих і червоних окупантів. Тепер військовий чин цих людей достойно відзначений", – підсумовує Павло Подобєд, голова правління фонду "Героїка".

 Координатор Благодійного фонду "Героїка" Павло Подобєд

Меморіальний комплекс збудовано на пожертви, зібрані благодійним фондом "Героїка". Автором проекту та виконавцем робіт став учасник бойових дій, доброволець Олег Собченко з Черкащини. У будівництві допомагали місцеві волонтери.

"Ми увічнили серію переможних боїв, що відбулись 16-19 квітня 1920 р. Тоді, в результаті злагоджених дій ананьївських повстанців та підрозділів Армії УНР, українці заволоділи Ананьєвим та довколишніми селами, змусивши російських більшовиків залишити власні позиції. Цей бій уславив Одещину як місце перемоги української зброї", – пояснює Собченко.

Вшанувати героїв українського війська зібрались представники місцевої та обласної влади, ветерани сучасної російсько-української війни, представники громадськості.

Читайте також:

У Німеччині зіпсували меморіал українським військовополоненим Першої світової

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.