Пам'ятник українським військовополоненим у Німеччині зіпсували. ФОТО

На пам'ятнику українським військовополоненим Першої світової війни у Вецларі, Німеччина, в результаті акту вандалізму з'явилася велика пляма.

Пляма утворилася через те, що хтось кинув або виплеснув лампадку з олією, яка стояла біля пам'ятника, повідомляє місцевий мешканець Володимир Чернов.

Подія сталася на початку вересня. 

 На плиті видно темну пляму від олії з лампадки

"Двом заявникам, які хотіли зробити заяви окремо, поліція відмовила в прийомі заяв  через однакову причину: за німецькими законами це може зробити лише власник пам'ятника", — написав Чернов. Він відзначив, що це вже другий випадок із монументом.

Чернов уже подав заяву від товариства пам'яті українських військовополонених в канцелярію обер-бургомістра Вецлара Манфреда Вагнера з проханням, щоб місто, якому належить пам'ятник, звернулося до поліції.

Окрім прохання про розслідування заявник попросив про налагодження відеонагляду за пам'ятником.

ДОВІДКА:

Пам'ятник українцям-військовополоненим у м. Вецлар, федеральна земля Гессен, створив у 1919 році український скульптор, професор художнього училища в Мюнхені Михайло Паращечук. Митець також був автором подібного меморіалу в м. Раштатт, федеральна земля Баден.

Читайте також:

Андрій Дещиця: Дозволимо польські ексгумації в Україні після відбудови українських пам'ятників

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.