Керівник УПЦ МП підписував прохання про автокефалію в 1992 році. ДОКУМЕНТ

Теперішній предстоятель Української православної церкви Московського патріархату Онуфрій підписував прохання до Московського патріарха про автокефалію. Документ із його підписом знайшла у своїх аріхвах Українська православна церква Київського патріархату.

Відповідний документ під назвою "Звернення єпископату Української православної церкви до Святійшого Патріарха Московського і всія Русі Алексія ІІ, Священного Синоду та всіх єпископів Російської православної церкви" опублікував на своїй сторінці у "Фейсбуці" керівник інформаційного управління УПЦ КП Євстратій (Зоря).



Звернення датується січнем 1992 року. Метою документа було прохання про "якнайскоріше позитивне вирішення питання про повну канонічну самостійність Української православної церкви". Його підписали 23 ієрархи української церкви, у тому числі нинішній предстоятель УПЦ МП і член Священного Синоду РПЦ митрополит Онуфрій. Тоді він був єпископом Чернівецьким і Буковинським.

 
 
 
 Синіми рисками підкреслено підписи архієреїв, які зараз перебувають на кафедрах Московського патріархату в Україні, червоною рискою - підпис митрополита Онуфрія.
 

Нагадаємо, Московський патріархат стверджував, що митрополит Онуфрій не підписував прохання про автокефалію Української православної церкви 1992 року.

Як повідомлялося, намісник самопроголошеного Десятинного монастиря Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ Московського патріархату архімандрит Гедеон погрожував  генеральному директору Нацоінального музею історії України Тетяні Сосновській прокляттям до сьомого покоління.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.