АНОНС: На Одещині відкриють меморіал воякам Армії УНР

15 вересня в м. Ананьєві Одеської області відбудеться урочисте відкриття меморіалу воякам Армії Української Народної Республіки.

Про це пише Благодійний фонд "Героїка", який є ініціатором встановлення монумента, на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Цей проект є найбільшим меморіальним комплексом на честь українського війська на території Одеської області. Він являє собою площу, вимощену гранітною бруківкою. Посеред площі, на постаменті з каміння, встановлено колону, увінчану збільшеною копією ордену Армії УНР Залізний Хрест "За Зимовий похід і бої". Цим орденом в українському війську відзначали учасників Першого Зимового походу, що тривав під командуванням генерал-поручника Михайла Омеляновича-Павленка тилами білих та червоних військ в період з 6 грудня 1919 року по 6 травня 1920 року.

 

Військово-меморіальний комплекс увічнює серію переможних боїв, що відбулись 16-19 квітня 1920 року в Ананьєвському повіті Херсонської губернії. Тоді в результаті злагоджених дій ананьєвських повстанців та підрозділів Армії УНР українці заволоділи Ананьєвом та довколишніми селами, змусивши червоних залишити власні позиції.

З чотирьох сторін постамент пам’ятника обрамлений гранітними дошками з іменами козаків та старшин Армії УНР, які походять з Ананьєвщини. На площі, поряд з пам’ятником, встановлено щоглу з Державним Прапором України.

15 вересня, 12.00

Місце: південна частина м. Ананьєва, на перехресті вулиць Суворова та Одеської (в’їзд до міста дорогою Р71). 

Організатори: Благодійний фонд "Героїка".

Захід відбудеться виключно під державними прапорами.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.