АНОНС: Лекція "Микола Битинський - геральдмейстер Української Революції 1917—1921 років"

До 125-ліття від дня народження Миколи Битинського в Музеї Української революції 1917—1921 років поговорять про значення його постаті на тлі геральдичних і векселоголічних здобутків Української революції 1917—1921 років.

Микола Битинський встиг повоювати в Армії УНР, по тому брав участь в боях під Замостям 1920 року, перебував у таборах інтернованих, жив у Празі, займався питаннями української геральдики, вексилології, уніформістики, редагував кілька часописів, писав вірші (як більшість українців), оформлював різноманітні видання, проектував нагороди, прапори, печатки, герби, надгробки, малював ікони, випускав листівки і т. п.

 


У 1930-х роках Битинський кілька років працював над таблицями українських військових одностроїв, укладав проекти великого, середнього, малого герба України. Він був одним із засновників Родовідної установи. По смерті директора Українського військово-історичного музею Михайла Садовського, очолив цю установу.

З біографією ювілянта ознайомить директор Музею Укранської революці 1917-1921 років Олександр Кучерук, а заступник головного редактора видавництва "Родовід" Богдан Завітій окреслить значення постаті Миколи Битинського на тлі геральдичних і векселоголічних здобутків Української революції 1917—1921 років.


11 вересня, вівторок, 16.00 

Місце: Музей Укранської революції 1917-1921 років (Київ, вул. Володимирська, 57).

Вхід вільний.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.