Відновлений пам'ятник стрільцям УГА відкрили в Чехії. ФОТО

6 вересня в чеському місті Ліберець відкрили пам'ятник солдатам Української Галицької армії.

Про це написав у "Твіттері" посол України в Чеській Республіці Євген Перебийніс. Пам'ятник височіє на військовому цвинтарі Рупрехтіце, де в 1920-1926 роках існував табір для інтернованих вояків УГА.

У відкритті відреставрованої культурної композиції взяли участь Євген Перебийніс, гетьман Ліберецького краю Мартін Пута, мер Ліберця Тібор Баттіані, отець Іван Семотюк та хор греко-католицької церкви в Ліберці, у виконанні якого прозвучала насамкінець українська повстанська пісня.

 

У своїй промові Посол наголосив, що відкриття цього пам’ятника – значна подія для всіх закордонних українців, адже українська держава нарешті на належному рівні починає вшановувати пам'ять своїх героїв, дбати про свої святині за кордоном та поважати свою історію.

Пам'ятник воякам Гірської бригади УГА звели на кошти української громади в 1927 році за проектом художника Василя Касіяна (1896 – 1976).

 

За даними Українського інституту національної пам'яті, в 1960-х роках, після ремонтних робіт на цвинтарі, пам'ятник зняли з постаменту. Усі таблички, які ідентифікували скульптуру як пам’ятник українським воїнам, були колишнім комуністичним режимом знищені. Але люди все одно покладали до пам’ятника квіти як до пам’ятника невідомому воїну.    

 
 
 

У вересні 2018 року, за фінансової підтримки Посольства України в Чеській Республіці, силами скульптора Марії Вамберської за значного сприяння керівника українського товариства Наталії Доценко та дослідників Ганни Величко та Сергія Перепічки, вдалося відновити оригінальні написи на пам’ятнику та списки похованих бійців.

Як повідомлялося, в місті Покровськ у Донецькій області урочисто відкрили пам'ятник видатному композиторові, авторові "Щедрика", Миколі Леонтовичу.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.