Відновлений пам'ятник стрільцям УГА відкрили в Чехії. ФОТО

6 вересня в чеському місті Ліберець відкрили пам'ятник солдатам Української Галицької армії.

Про це написав у "Твіттері" посол України в Чеській Республіці Євген Перебийніс. Пам'ятник височіє на військовому цвинтарі Рупрехтіце, де в 1920-1926 роках існував табір для інтернованих вояків УГА.

У відкритті відреставрованої культурної композиції взяли участь Євген Перебийніс, гетьман Ліберецького краю Мартін Пута, мер Ліберця Тібор Баттіані, отець Іван Семотюк та хор греко-католицької церкви в Ліберці, у виконанні якого прозвучала насамкінець українська повстанська пісня.

 

У своїй промові Посол наголосив, що відкриття цього пам’ятника – значна подія для всіх закордонних українців, адже українська держава нарешті на належному рівні починає вшановувати пам'ять своїх героїв, дбати про свої святині за кордоном та поважати свою історію.

Пам'ятник воякам Гірської бригади УГА звели на кошти української громади в 1927 році за проектом художника Василя Касіяна (1896 – 1976).

 

За даними Українського інституту національної пам'яті, в 1960-х роках, після ремонтних робіт на цвинтарі, пам'ятник зняли з постаменту. Усі таблички, які ідентифікували скульптуру як пам’ятник українським воїнам, були колишнім комуністичним режимом знищені. Але люди все одно покладали до пам’ятника квіти як до пам’ятника невідомому воїну.    

 
 
 

У вересні 2018 року, за фінансової підтримки Посольства України в Чеській Республіці, силами скульптора Марії Вамберської за значного сприяння керівника українського товариства Наталії Доценко та дослідників Ганни Величко та Сергія Перепічки, вдалося відновити оригінальні написи на пам’ятнику та списки похованих бійців.

Як повідомлялося, в місті Покровськ у Донецькій області урочисто відкрили пам'ятник видатному композиторові, авторові "Щедрика", Миколі Леонтовичу.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.