АНОНС: У Києві пройдуть лекції «Слідами Інгігерд»

Інгігерд була «... мудріша за всіх жінок і гарна собою. Конунг так сильно любив її, що майже нічого не міг зробити помимо її волі», її називали «найвидатнішою з жінок».

Лекція відбудеться в рамках фестивалю "Княжа родина / Regio genus" у Національному заповіднику "Софія Київська".

 

Відомостей про шведську царівну і дружину великого князя Ярослава Мудрого Інгігерд маємо небагато. Давньоруські літописи повідомляють лише про будівництво храму в Києві на честь її небесної покровительки святої Ірини та дату смерті княгині. Більше даних знаходимо у скандинавських сагах, але що там є правдою, а що вигадкою?

На лекції спробують відтворити соціальне середовище і найближче оточення видатної жінки. Чи сприйняла Інгігерд Русь-Україну як свою нову батьківщину? І, нарешті, чи вона була похована в Софії Київській?

Час: 8 вересня, субота, 15.00 та 9 вересня, неділя, 13.00.

Місце: Національний заповідник "Софія Київська" (виставкові зали "Хлібні"), вул. Володимирська, 24.

Лектор: Тамара Рясна, завідувач сектору науково-методичної роботи Національного заповідника "Софія Київська".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.