Спецпроект

У столиці Йорданії запалили свічку за жертвами Голодомору в Україні

Йорданія приєдналася до Міжнародної акції «Запали свічку пам'яті» за жертвами Голодомору в Україні 1932-1933 років до 85-х роковин трагедії.

Про це "Історичній правді" повідомили в Українському інституті національної пам’яті.

Представники Посольства України в Йорданії разом із українською громадою

Фото: 85holodomor.in.ua

 

На вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років представники Посольства України в Йорданії разом із українською громадою зібралися у Парку українсько-йорданської дружби в Аммані.

Усі учасники заходу запалили свічку пам'яті та вшанували жертв Голодомору хвилиною мовчання у приміщенні Посольства.

Після того співробітники дипломатичної установи ознайомили присутніх із метою акції та нагадали про події 1932-1933 років.

На завершення вечора поетка Вікторія Бричкова-Абу Кадум прочитала авторські вірші, присвячені геноциду українського народу.

Нагадуємо, що 1 вересня 2018 року у Києві стартувала Міжнародна акція "Запали свічку пам’яті", присвячена 85-тим роковинам Голодомору.

Першою іноземною країною, де наступного дня запалала свічка пам’яті, стала Турецька Республіка.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.