Історикам пропонують 25 тис. грн премії на дослідження ЗУНР

Львівська мерія започатковує "Програму підтримки дослідників ЗУНР", згідно з якою 10 знавцям історії Листопадового Чину та утворення Західноукраїнської Народної Республіки виплатять грошову премію на суму 25 тисяч гривень.

Про це, 4 вересня, під час прес-конференції повідомила директор департаменту розвитку ЛМР Наталія Бунда, передає кореспондентка Гал-інфо.

 Прес-конференція щодо прийняття Програми підтримки дослідників ЗУНР у Львові

Фото: Гал-інфо

За її словами, "Програма підтримки дослідників ЗУНР" є одним з проектів, що реалізовують у Львові в межах відзначення 100-ліття утворення Західноукраїнської Народної Республіки.

Місто прагне вшанувати роботу істориків та дослідників цієї тематики, виплативши їм грошові премії на подальші дослідження. Загалом з міського бюджету на реалізацію програми виділять 250 тисяч гривень – по 25 тисяч гривень кожному з десяти переможців.

"Цьогоріч ми відзначаємо 100-ліття ЗУНР. Дуже важливо, щоб цей рік дав поштовх для дослідження цієї тематики. Є певна частина людей, які працюють над цією темою в університетах чи науково-дослідних інститутах. Але необхідно, щоб був також запит міста і місто показувало, що нам потрібні такі дослідження.

Вони мають ставати публічними і ми повинні виносити з цього певні уроки, брати приклад і просто знати свою історію", - зазначив на прес-конференції заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москаленко.

Заступник мера Львова також додав, що невдовзі буде обговорено і затверджено проект положення Програми, а отже сформовано критерії до кандидатів, заявку на одержання премії, а також конкурсну комісію з незалежних експертів. Переможців планують обрати до початку святкування 100-ліття ЗУНР, тобто до 1 листопада.

Нагадуємо, що у Львові на будівництво пам'ятника героям ЗУНР витратять 5,6 мільйонів гривень.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.